Page 80 - 4214

В фазовому режимі виміри повинні проводитись, по крайній мірі,
двома приймачами. В цьому режимі одержують не координати, а різниці

координат пунктів, на яких встановлені антени супутникових приймачів (
координати вектора бази). Підвищення точності досягається за рахунок

компенсації систематичних похибок вимірів. В цьому методі вперше, для
досягнення сантиметрової точності в реальному часі супутникові виміри

були інтегровані з радіозв’язком в режимі передачі даних “ один для багатьох

”. Час вимірів на одній станції при допустимих віддалях від базової станції

до 20 км скоротився до 5 хв.

Для цього методу спеціальний комітет 104 RTCM, що був розробником

формату виправлень DGPS, додав ще 4 нових типи повідомлень для версії 2.1

(опублікованої в січні 1994 року) для підтримки вимог RTK. Вони складались

із двох пар повідомлень. Повідомлень 18 й 19 з "сирих" вимірів фази несучої

й псевдо віддалей, переданих базовою станцією і повідомлень 20 й 21 з

виправлень, що стосуються ефемерид. Повідомлення цих типів включають

виправлення за не синхронність шкал часу, але не виключають іоносферні й

тропосферні виправлення. Інакше кажучи, повідомлення 21 для корекції

псевдо віддалей подібні до повідомлень 1 або 9 для DGPS, але при цьому

мають додаткову інформацію для підтримки двох частотних приймачів.

У січні 1998 року була розроблена нова версія формату RTCM - версія

2.2. Основною відмінністю цього формату від попередніх було введення

додаткових повідомлень 3 й 32 для псевдо віддалей GPS й GLONASS.

Архітектура системи RTK наступна: до складу RTK системи входить

базова й пересувна станції, що складаються з GPS приймача, антени,

радіомодема й радіоантени. Можна використати однакові моделі GPS

приймачів і радіо модемів на базовій і пересувній станціях, однак з огляду на

те, що в більшості випадків модем на базовій станції використовується для

передачі даних, а на пересувній станції - ровері тільки для їхнього прийому -

це не завжди економічно доцільно. Використання потужних передавальних

77