Page 121 - 4201
P. 121

розвитку є формування в земній корі геосинклінальних систем. Виділяють
               ранньогеосинклінальну і геосинклінально-платформну стадії розвитку.
                      Ранньогеосинклінальна стадія (почалась 3,5-2,0 млрд. років тому, архей
               - протерозой) характеризується активним геосинклінальним розвитком земної
               кори. Процеси нарощування земної кори відбуваються шляхом накопичення на
               її поверхні вулканогенних і осадових товщ з їх подальшим метаморфізмом та

               гранітизацією. Наприкінці архею відбуваються перші фази складчастості (2,6
               млрд. років тому). На протязі архею виділяють дві епохи. В кінці раннього
               протерозою виникають давні платформи.
                      Геосинклінально-платформна               стадія      відрізняється      наявністю      як
               геосинкліналей, так і платформ.
                      Геосинклінальна мегастадія також поділяється на ряд циклів, кожен з
               яких завершується відмиранням                 тектонічно     активних геосинклінальних
               областей, перевтіленням їх у гірсько-складчасті області, а надалі - у платформи.
               Виділяють наступні фази складчастості: архейсько-ранньопротерозойську
               (байкальська),       ранньопалеозойську           (каледонську),       піздньопалеозойську
               (герцинську), мезозойську (кіммерійську) та кайнозойську (альпійську).


                                 11.2 Докембрійський етап історії розвитку Землі


                      Докембрійськими вважають всі гірські породи, які залягають нижче
               кембрійських і виповнюють глибинні частини земної кори континентів.
               Одночасно, вік формування цих порід також називається докембрієм. Початок
               докембрію відповідає часу формування Землі як планети. Геохіміки оцінюють
               його приблизно 4,2-4,6 млрд. років. Можливий ізотопний вік гірських порід,
               встановлений за взірцями, складає 3,8 млрд. років. Тривалість докембрію
               становить 3,6-4 млрд. років і охоплює 85% часу існування нашої планети.
                      Докембрійські породи мають магматичне                      і осадове походження.
               Найбільш давні сильно метаморфізовані. Залежно від термодинамічної ситуації,
               виділяють три головні фації регіонального метаморфізму: зелених сланців,
               амфіболітову       і   гранулітову.      Крім    цього,     виділяють      особливу      фацію
               глаукофанових сланців. У період формування зелених сланців утворюються
               мінерали хлорит, серицит, епідот, актиноліт. У амфіболову - гнейси,
               амфіболіти, кристалічні сланці. В гранулітову - гіперстен, гранатові гнейси без
               слюди і амфіболів. У докембрії утворились такі типи порід, які пізніше вже не
               утворювались. Це залізисті кварцити або джеспіліти. Породи докембрію бідні
               на скам'янілі залишки органічного світу. Тому, стратиграфічна шкала
               докембрію все ще викликає сумніви, а нижню вікову границю достовірно не
               встановлено. Характеристика стратиграфії, складу порід, органічних решток та
               розвитку земної кори впродовж докембрійського етапу приведена в таблиці
               11.1.
                      Органічний світ. Приблизно 3,5 млрд. років тому (в ранньому археї)
               існували перші організми - одноклітинні. У середньому археї вже існували
               бактерії і синьо-зелені водорості. У пізньому протерозої з'явились примітивні
               багатоклітинні організми, не тільки бентосні, але й рухомі мулоїди. Тварини
               переходять на кисневе дихання. У венді починається третій етап розвитку орга-

                                                                                                           124
   116   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126