Page 120 - 4201

протягом всієї геологічної еволюції. Диференціація в свою чергу призвела до
концентрації важких елементів у центральній зоні, а на периферії скупчувались
легкі елементи. Так утворилися ядро і мантія, що є основним результатом до
геологічного розвитку Землі, що поступово внаслідок охолодження стала
твердою планетою.
Геологічний розвиток вивчений краще, оскільки утворення цього часу

(гірські породи) доступні для аналізу геологічними методами. Геологічна
історія Землі поділяється на дві, якісно різні, мегастадії: догеосинклінальну і
геосинклінальну.
Догеосинклінальна мегастадія характеризується існуванням ядра і
мантії Землі, однак земна кора ще не була сформована. Виділяють місячну і
нуклеарну стадії.
Місячна стадія припадає на 4,5-4,0 млрд. років тому. Термічні процеси,
які почалися ще в до геологічний час, дуже інтенсивні. Радіогенне тепло
обумовлене розпадом чотирьох основних елементів: U-238, U-235, Th-232, K-
40. На Землю надходить також 1,36х10 24 кал променевої енергії Сонця, яка
впливає на геологічні процеси. Внутрішній підігрів Землі відбувається
нерівномірно. Це призводить до виникнення локальних вогнищ плавлення
земної речовини при збереженні основної маси порід у консолідованому стані.
Внизу вогнища речовина охолоджувалась і кристалізувалась. Найбільш
легкоплавкі компоненти рухались вгору швидше, ніж тугоплавкі і скупчуватися
в одному місці. Цей процес зонного плавлення був змодельований у
лабораторних умовах. Під дією зонного плавлення почав формуватися
первинний базальтовий шар земної кори.
Одночасно з виплавлянням базальтового шару земної кори відбувається
дегазація мантійного матеріалу. Газоподібні компоненти, які звільнялись при
цьому, накопичувалися в навколоземному просторі внаслідок сили земного
тяжіння. Конденсація парів води призвела до їх конденсації і утворення перших
водних басейнів на поверхні Землі. Вважають, що в кінці місячної стадії
розвитку планети міг існувати океан, який повністю вкривав планету. Таким
чином, місячна стадія завершилася утворенням базальтової земної кори,
виникненням первинних атмосфери і гідросфери.
Нуклеарна стадія розвитку припадає на 4-3,5 млрд. років тому. В цей час
виникає гірський рельєф вулканічного походження. Фізико-хімічний і
механічний вплив атмосфери та гідросфери руйнує і вирівнює рельєф.
Утворюються продукти руйнування - уламки порід, солі. Процесу ерозії
підлягають вулканічні утворення. Формуються ефузиви основного складу. На
цій стадії переважають вертикальні рухи. У пониженнях рельєфу і на дні
водойм відкладаються осадові і ефузивні породи. Пухкі утворення
накопичуються, ущільнюються й метаморфізуються (утворюються гнейси,
кварцити). Виникають своєрідні овальні (склепінчасті) структури, які
називаються овоїдами, нуклеарними ядрами (від нуклеос - ядро). Саме тому цю
стадію іменують нуклеарною. Основним результатом догеосинклінальної стадії
розвитку Землі є виникнення земної кори.
Геосинклінальна мегастадія почалася 3,5 млрд. років тому і триває до
сьогодення. Принциповою відмінністю від попередніх геологічних стадій

123