Page 102 - 4201

Голкошкірі. Морські їжаки у кайнозої мали велику кількість видів.
Середовище їх існування – піщані ґрунти мілководних зон морських басейнів.
Шестипроменеві корали продовжують розвиток. Розповсюдження
колоніальних форм і рифових побудов обмежується екваторіальною зоною.
Найбільша чисельність різновидів виникає наприкінці палеогену (олігоцен). У
неогені зона поширення коралових рифів звужується. Нерифогенні форми

існують у морях різних широт.
Моховатки брали участь в утворенні рифів морів палеогену.
Хордові. У морях палеогену і неогену домінують кістякові риби,
родинний склад яких подібний до сучасного. Це: кити, тюлені, дельфіни, моржі
та інші ссавці. На суші широко поширені ссавці, а у повітрі - летючі миші. У
другій половині палеогену плацентарні ссавці уже представлені майже всіма
загонами, які існують до сьогодення.
На початку неогену зміна клімату на посушливий призвела до різкого
оновлення наземних хордових. У кінці неогену почалось похолодання, яке
продовжувалось і в антропогені. Воно обумовило розвиток материкових
льодовиків і зміну флори та фауни. Вже з другої половини четвертинного
періоду широкого розвитку набувають пристосовані до холоду форми, такі як
мамонт, шерстистий носоріг, північний олень, вівцебик, песець, заєць-біляк та
інші.
Рослинність на континентах кайнозою набула бурхливого розвитку.
Великі площі північної і південної півкуль вкрились лісами покритонасінних і
голонасінних рослин. Розподіл і склад рослин залежить від кліматичної
зональності. У зв’язку з цим, в одних районах домінують покритонасінні, а у
інших – голонасінні (хвойні) рослини. У четвертинному періоді відбулись
суттєві зміни у складі рослин і їх розподілі на поверхні Землі. Поширення
льодовиків обумовило виникнення поблизу них низькорослої флори,
характерної для сучасної тундри.
На рис. 9.1 схематично наведено час існування і поширення основних
груп організмів протягом геологічної історії розвитку Землі.

105