Page 100 - 4201

вимирають. Широкого розповсюдження у пізньому палеозої досягли
конодонти, залишки яких сьогодні використовують для розчленування
девонських, кам’яновугільних і пермських відкладів.
Перші чотириногі на континенті з’являються наприкінці девону. Це
земноводні (стегоцефали), основні групи яких вимирають у кінці пермського
періоду. Наприкінці карбону з’являються перші рептилії, які проникають у глиб

континентів.
Рослини. У пізньому палеозої відбувається розквіт рослинності на
континентах. У ранньому і середньому девоні переважають рініофіти,
плауновидні і папороті. Наприкінці періоду з’являються голонасінні. Новий
етап у розвитку рослинності відмічається у карбоні. Домінують деревовидні
плауновидні, членостебельні, папороті та ін. Наприкінці пермського періоду
змінюються кліматичні умови. Клімат стає засушливим. З цим пов’язана зміна
домінуючих форм рослин континентів на користь голонасінних.
Мезозойський етап
Тривалість мезозойської ери складає 170 млн. років. Вона включає три
періоди: тріасовий, юрський і крейдовий. Кожному періоду відповідає товща
шарів гірських порід, що відрізняються за вмістом викопних решток.
Характерною є зміна органічного світу на межі пермі і тріасу. Значна
кількість палеозойських груп організмів повністю або майже повністю
закінчила свій розвиток (фузуліни, табуляти, ругози, гоніатити, трилобіти,
брахіоподи, деякі амфібії і рептилії). У той же час з’являються нові групи
двостулкових і гастропод, цератитів, рептилій та ін.
Мезозой характеризується наявністю окремих зоо- і фітогеографічних
областей, що відображали кліматичну зональність. У морях мезозою широко
розвинуті молюски (амоноідеї, белемніти, двостулкові і гастроподи),
шестипроменеві корали, голкошкірі (морські їжаки і лілії), дрібні
форамініфери, риби і морські рептилії. Більшість з них має важливе
стратиграфічне значення. На континентах мезозою переважають голонасінні
рослини, поширені папороті та покритонасінні. Із хребетних домінують
рептилії.
Головоногі молюски. Найбільш розповсюджені у морях мезозою
амоноідеї. Їх черепашки досягають великих розмірів і мають добре розвинуту
скульптуру. Белемніти у тріасі розвинуті слабко, але у юрі і крейді вони
домінують. Двостулкові у мезозої - більш численні і різноманітні, ніж у
палеозої. Розміри гастропод у мезозої збільшуються. Переважають
передньозяброві форми.
Шестипроменеві корали у мезозої змінили ругоз. Найбільшого
розповсюдження вони набули в морях юри і крейди, утворюючи, разом з
губками і моховатками, масові поселення і рифові побудови.
Голкошкірі у морях мезозою розвинуті широко. Переважають мігруючі
форми. Виникають нові види їжаків з міцною черепашкою. Це правильні і
неправильні їжаки. Змінився склад морських лілій, серед яких з’являються
види, що могли пересуватись за допомогою рук.
Форамініфери досягають максимального розвитку. Карбонатні породи
цього часу складені у значній кількості їх черепашками. Інші безхребетні групи

103