Page 100 - 4201
P. 100

вимирають.       Широкого        розповсюдження         у   пізньому      палеозої     досягли
               конодонти, залишки яких сьогодні використовують для розчленування
               девонських, кам’яновугільних і пермських відкладів.
                        Перші чотириногі на континенті з’являються наприкінці девону. Це
               земноводні (стегоцефали), основні групи яких вимирають у кінці пермського
               періоду. Наприкінці карбону з’являються перші рептилії, які проникають у глиб

               континентів.
                        Рослини. У пізньому палеозої відбувається розквіт рослинності на
               континентах. У ранньому і середньому девоні переважають рініофіти,
               плауновидні і папороті. Наприкінці періоду з’являються голонасінні. Новий
               етап у розвитку рослинності відмічається у карбоні. Домінують деревовидні
               плауновидні, членостебельні, папороті та ін. Наприкінці пермського періоду
               змінюються кліматичні умови. Клімат стає засушливим. З цим пов’язана зміна
               домінуючих форм рослин континентів на користь голонасінних.
                      Мезозойський етап
                      Тривалість мезозойської ери складає 170 млн. років. Вона включає три
               періоди: тріасовий, юрський і крейдовий. Кожному періоду відповідає товща
               шарів гірських порід, що відрізняються за вмістом викопних решток.
                         Характерною є зміна органічного світу на межі пермі і тріасу. Значна
               кількість палеозойських груп організмів повністю або майже повністю
               закінчила свій розвиток (фузуліни, табуляти, ругози, гоніатити, трилобіти,
               брахіоподи, деякі амфібії і рептилії). У той же час з’являються нові групи
               двостулкових і гастропод, цератитів, рептилій та ін.
                        Мезозой характеризується наявністю окремих зоо- і фітогеографічних
               областей, що відображали кліматичну зональність. У морях мезозою широко
               розвинуті      молюски      (амоноідеї,      белемніти,     двостулкові       і  гастроподи),
               шестипроменеві         корали,     голкошкірі       (морські     їжаки     і   лілії),   дрібні
               форамініфери, риби і морські рептилії. Більшість з них має важливе
               стратиграфічне значення. На континентах мезозою переважають голонасінні
               рослини, поширені папороті та покритонасінні. Із хребетних домінують
               рептилії.
                        Головоногі молюски. Найбільш розповсюджені у морях мезозою
               амоноідеї. Їх черепашки досягають великих розмірів і мають добре розвинуту
               скульптуру. Белемніти у тріасі розвинуті слабко, але у юрі і крейді вони
               домінують. Двостулкові у мезозої - більш численні і різноманітні, ніж у
               палеозої.     Розміри      гастропод       у   мезозої     збільшуються.        Переважають
               передньозяброві форми.
                        Шестипроменеві корали у мезозої змінили ругоз. Найбільшого
               розповсюдження вони набули в морях юри і крейди, утворюючи, разом з
               губками і моховатками, масові поселення і рифові побудови.
                        Голкошкірі у морях мезозою розвинуті широко. Переважають мігруючі
               форми. Виникають нові види їжаків з міцною черепашкою. Це правильні і
               неправильні їжаки. Змінився склад морських лілій, серед яких з’являються
               види, що могли пересуватись за допомогою рук.
                      Форамініфери досягають максимального розвитку. Карбонатні породи
               цього часу складені у значній кількості їх черепашками. Інші безхребетні групи

                                                                                                           103
   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105