Page 192 - 4200

структуру підготовки фахівців під могутнім тиском нових
соціально-економічних умов і факторів, стає масовою друга
вища освіта. У вищому і середньому спеціальному
навчальному закладах відкриваються нові спеціальності і
спеціалізації, пов'язані з такими сферами соціального життя,
як управління, бізнес, фінанси, екологія тощо.
Наразі з'явилась нова проблема для вищої школи —
незатребуваність, безробіття серед осіб з вищою освітою.
Безробіття стало «розумним». Так, у 2000 році кожен десятий
безробітний мав вищу освіту. Найбільш несприятливо
кон'юнктура на ринку праці складається щодо інженерних
ВНЗ: попит (і без того невисокий) падає, дефіцит фахівців
відсутній.
У найближчому майбутньому важко очікувати різкої
зміни в цій сфері. Економічний аналіз призводить до важких
для вищої школи висновків: зниження обсягів виробництва
призводить до зниження попиту на кваліфіковану працю, а це
обумовлює скорочення обсягів підготовки фахівців. Особливо
в части ні інженерно- і природничонаукової освіти. За
оцінками фахівців, спад обсягів виробництва, різке
скорочення масштабів наукової діяльності і її престижностей
стимулюють згортання класичної і галузевої науки. Хоча
престиж — мати учений ступінь, не займаючись професійно
науковою діяльністю, — високий. Це стало модним.
Принципово новою для вітчизняної вищої професійної
освіти є формуюча багатоступінчаста система: бакалавр,
фахівець, магістр. Приваблює її гнучкість, можливість для
молодих людей включатися в професійну діяльність на різних
ступенях отримання освіти, інтеграції середніх і вищих
професійних навчальних закладів. Однак не можна не бачити і
бездумне копіювання американської моделі деякими ста-
ранними реформаторами. Іноді в так званих елітарних чи
міжнародних коледжах, в основному гуманітарного профілю,
з'являється великий обсяг природничонаукових предметів.

192