Page 131 - 4200
P. 131

майбутньому, стабільності життя тощо. Похідні - це потреби
                            справедливості,  благополуччя,  упорядкованості  соціального
                            життя тощо.
                                Проблеми мотивації трудової діяльності досліджувалися і
                            в  нашій  країні.  Так,  наприклад,  відома  концепція  мотивів
                            трудової  діяльності  радянського  соціолога,  професора  О.Г.
                            Здравомислова. За нею можна виділити чотири чинники, які
                            мають  вплив  на  особистість,  стимулюючи  її  до  трудової
                            діяльності.  До  них  відносяться:  матеріальна  зацікавленість,
                            зміст праці, її характер, сенс праці та відносини у колективі.
                                Усі  ці  чинники  взаємопов'язані  і  найефективніше  діють
                            тільки тоді, коли вони гармонійно поєднані. Але кожен з них
                            окремо  має  свою  власну  цінність  і  часто  спрацьовує,  не
                            дивлячись на те, що інші чинники можуть не діяти.
                                Так,  часто  робітник  із-за  матеріальної  зацікавленості
                            нехтує всіма іншими чинниками або, навпаки, працює, бо має
                            моральне задоволення від праці, її змісту, сенсу, не зважаючи
                            на  те,  що  не  отримує  за  це  адекватної  матеріальної
                            винагороди.  Бувають  випадки,  коли  попри  відсутність
                            багатьох  інших  чинників  людину  утримує  на  даному  місці
                            лише сам колектив, відносини у ньому.
                                Нині  менеджмент  трактується  принаймні  в  таких
                            чотирьох значеннях:
                                – як специфічний соціальний і економічний інститут, який
                            впливає     па   підприємницьку      діяльність    і   породжує
                            специфічний  спосіб  життя  у  ринковому  суспільстві  (який,
                            наприклад, дуже відрізняється від способу життя у суспільстві
                            розвинутого  соціалізму,  чому  ми  так  важко  і  звикаємо  до
                            оточуючих нас нових реалій);
                                –  як  сукупність  осіб,  зайнятих  управлінською  працею  у
                            сферах  приватного  та  суспільного  бізнесу,  тобто  це
                            своєрідний клас управляючих;
                                – як наукова дисципліна, що вивчає проблеми управління
                            суспільним виробництвом. У цьому плані виділяють два рівні

                                                           131
   126   127   128   129   130   131   132   133   134   135   136