Page 132 - 4200

менеджменту. З одного боку, це загальні теорії соціального
управління, які по суті є ні чим іншим, як загальними
політико-економічними чи соціально-філософськими
концепціями (наприклад, теорії революції менеджерів,
постіндустріального суспільства, наукового менеджменту,
менеджменту людських відносин та ін.). З другого боку, це
прикладні теорії організації й управління, тобто спрямовані на
вироблення конкретних підходів щодо раціоналізації та
вдосконалення управління (наприклад, бригадні форми
організації праці чи "гуртки якості").
Характерною рисою менеджменту як науки є плюралізм
методологічних підходів, установок, розробка різних засобів,
прийомів, способів управлінського впливу без суворої
орієнтації на якусь загальну теорію. Тут увага здебільшого
приділяється прикладним соціологічним та психологічним
дослідженням. Тому менеджмент часто і пов'язують з такими
дисциплінами, як соціологія праці й управління, прикладна
соціологія, психологія праці та ін.:
– як своєрідне мистецтво управління, поєднання
керівництва виробництвом і практичних зразків ефективного
управління, які становлять основу професійної кваліфікації
менеджера. Тобто йдеться про формування у менеджерів і
застосування ними на практиці яки-хось загальних принципів,
методів, прийомів управління, придатних для будь-якої
організації (визначення цілей та завдань управління; поділ
завдань на окремі операції; розподіл робіт;пошук адекватної
мотивації до праці; .прийняття ефективних рішень та їх
реалізація тощо).
3. Трудовий колектив
Трудовий колектив є одним з важливих чинників, що
заохочують людину до сумлінної, плідної праці, який
визначають як об'єднання людей, зайнятих корисною для
суспільства діяльністю, де кінцевий результат усіх залежить
від праці кожного, і де сумісна діяльність зумовлена системою

132