Page 292 - 4195

і знаходження її розв’язків – власних векторів
p
T
2
A  a 1 j a , 2 j ,..., a jp  за умови  kj 1.
a
j
k 1
4) Обчислення значень головних компонент
 x 11 x 12 .... x n 1 
 
T   x 21 x 22 .... x 2 n 
Y  A k X  a 1 k , a k 2 ,..., a kp   
k
 .......... .......... ..... 
 x x x 
 1 p p 2 .... pn 
 y 1 k y , k 2 ,..., y kn .
5) Обчислення значень вихідної величини X на ос-
нові головних компонент Y :
a 11 a 12 .... a p 1   y y y 
   11 12 .... n 1 
a 21 a 22 .... a 2 p  y y .... y 
X  AY     21 22 2 n  .
 .......... .......... .....   .......... .......... ..... 
 a a a   y y y 
 1 p p 2 .... pp   1 p p 2 .... pn 
Для часткового випадку, коли значення вихідної
випадкової величини X обчислюється через значення
першої головної компоненти Y
1
a  11 
 
a  21 
 1
X  A Y  x  y , y ,..., y  x , j  1 ,..., p ,
j 1 1 j  ......  11 12 n 1 j
 
 a 
 1 p 
то величина X   1 оцінює складову вихідного поля, яка
j
  1
має найбільшу дисперсію, тобто X оцінює фонову або
j
регіональну складову.

292