Page 125 - 4195
P. 125

При  n   20   необхідно  користуватися  статистикою
            D   (критерій  узгодження  Колмогорова)  з  критичною
              n
           областю    V
                        k
                                      D  n   D  , n    .

                 На практиці для обчислення статистики  D  корис-
                                                              n
           ні наступні еквівалентні статистики
                            D    max  ( D  ,  D   n  ) ,         (2.31)
                              n
                                         n
                                           
               
             D    max    m     F  m   ,   D   max  ( F  m  )   m  1  .
                                           n
               n
                   1 m n  n                  1 m n          n
           Слід пам’ятати, що
                                                m
                          D     max     ( F  m  )    або
                            n
                                1 m n         n
                                                2 m  1
                          D     max    ( F   )      .
                            n              m
                                1 m n           2 n
                 При  n   10  для визначення  D  , n     (з відносною по-
           хибкою  1  % ) можна скористатися наближеним виразом
                                        1         1
                            D  , n        n       .       (2.32)
                                       2 n     2   6 n


                 Критерій узгодження хі - квадрат Пірсона
                 Для перевірки гіпотези  H , що випадкова величина
                                            0
            X  має функцію розподілу   xF  , застосовується наступна
           схема. За вибіркою  x  1 ,...,  x  знаходять оцінки невідомих
                                       n
           параметрів  розподілу  випадкової  величини  X .  Область
           можливих  значень  X   розбивається  на  r   інтервалів:
              ,   ,...,   .   Нехай  n   -  кількість  елементів  вибірки,
             1   2      r           k
                                       r       
                                      
           що попали в інтервал    k   n    n  .   По відомому теоре-
                                           k
                                       k   1   
                                       125
   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129   130