Page 74 - 4185

74

Вимагає уваги написання закінчень, зокрема іменників другої
відміни чоловічого роду твердої групи в орудному відмінку. Так,
хоча пишемо столом, проте при відмінюванні прізвища на зразок
Воробйов подаємо закінчення –им.

Семантичну диференціацію мають форми: родовий відмінок –
папера (документа) і паперу (матеріалу); давальний відмінок –
вазону (неживий об’єкт) і Дмитрові (живий об’єкт).

Стилістичну диференціацію мають, наприклад, такі форми
масло – масла (у розмовному стилі це слово множини не має; у
науково-технічних текстах усі форми множини є нормативними);
співать-співати (у розмовному і художньому стилях допустимі

обидві форми; у науково-технічних текстах нормативна лише
остання форма).
В окремих випадках питання щодо нормативності деяких

закінчень може бути вирішене лише на рівні словосполучень. Так,
коли у тексті контактно розташовані слова другої відміни
чоловічого роду в давальному відмінку, що називають живі об’єкти

(наприклад, студентові Сиваченку), то нормативним є чергування
закінчень –ові та –у.
До числа постфіксів в українській мові належать –ся, -сь.

Якщо наступне слово починається з літери, що позначає
приголосний звук, тоді в попередньому пишуть –ся, якщо
голосний, то –сь.
Слід уникати лінгвістичного необґрунтованого вживання

частки -ся, -сь. Приклад. Дослід виконується в такій
послідовності... (правильно: Дослід виконують у такій
послідовності...).

5.2.2 Морфологічні характеристики слів

В українській мові існують явища паралелізму в таких

граматичних категоріях, як рід, число, час, особа.
До іменинників чоловічого роду належать ті, що називають
посади та професії людей (президент, прем’єр-міністр, аспірант,

лікар, фізик тощо). Деякі з цих слів набули також паралельну
форму жіночого роду (аспірантка, лікарка). Ці форми стилістично
диференціюють: у діловому стилі використовують лише форму

чоловічого роду, а в усіх інших стилях – не регламентують.
Залежні слова від найменування професій узгоджується у формі
чоловічого роду. Наприклад: