Page 79 - 4185

79

5.3.2 Точність слововживання
Для визначення ступеня точності беруть контекст і словник. На

думку З. В. Партика, точність слововживання – це ступінь
відповідності значення слова у повідомленні його значенню у

тлумачному словнику. Розрізняють такі ступені: точне, частково
неточне та повністю неточне слововживання. Контролювати
точність слововживання можна лише коґнітивними методами.
Семантичне значення слова у повідомленні, взяте без

урахування його контекстуального значення, повинно повністю
відповідати значенню цього слова в тлумачному словнику.
Нормативною базою для проведення контролю повинен служити

словник української мови. Коли текст повідомлення включає
фрагменти іншими мовами, їх слід контролювати за
найкомпетентнішими тлумачними словниками цих мов.
Переносні значення слів слід контролювати у двох планах:

– у повідомленні семантичне переносне значення, тобто троп
певного виду, можна використовувати лише тоді, коли
реципієнт обізнаний із „механізмом” його функціонування;

– у повідомленні утворене автором семантичне переносне
значення слова повинно бути зрозуміле реципієнтові;
– інші значення слова у повідомленні (граматичне, стилістичне,

емоційне та ідеографічне), взяті без урахування контексту,
повинні повністю відповідати їх значенню в тлумачному
словнику, а також інших лінгвістичних довідниках.

Типові механізми реалізації переносних значень слів
використовують у найрізноманітніших тропах: алегорії, гіперболі,
іронії, літоті, метафорі, метонімії, синекдосі, персоніфікації,
перифразі, порівнянні, епітеті тощо. Наводимо приклад із

порушенням точності слововживання.
Після дощу, біжучи вниз поміж рядками картоплі, стічні
води швидко наповнювали ставок.

Тут слово стічні використано неточно. У СУМ це слово
позначає ту воду, яка тече в каналізаційних колекторах.
Отже, під час передачі повідомлення від автора до
реципієнта у значенні слова відбуваються такі зміни: 1) після

генерування автором повідомлення слово втрачає авторське
значення; 2) у повідомленні слово набуває контекстуального
значення; 3) у процесі сприймання реципієнтом слово набуває

контекстуального і реципієнтського значення.