Page 55 - 4185
P. 55

55

               неповним  або  незв'язаним.  Автор  повинен  чітко  розмежовувати
               структури “для себе” і “для читача”. Якщо у тексті фіксують змістові
               “прогалини”,  що  ускладнюють  розуміння,  то  обов'язково  треба
               логічно відновити це “провалля” змісту.

                    15      Лінгвістична структура. Лінгвістична складає левову
               частку  більшості  видань.  Вона  складається  зі  синтаксично
               зв’язних і синтаксично незв’язних текстів.

                     Серед незв’язних текстів можна виділити такі:
               –  із  синтаксично  непов'язаними  між  собою  словами  і
                   словосполученнями (предметні покажчики);
               –  із  номінативними  непов'язаними  між  собою  реченнями

                   (титульні елементи, рубрики, зміст).

                     3.6  СТРУКТУРА НЕТЕКСТОВОЇ ЧАСТИНИ ОРИГІНАЛУ

                     У нелінгвістичну входять цифри, спеціальні знаки тощо.
                     3.6.1 Ілюстрації

                   Ілюстрація –  це інформація, зафіксована у двомірному просторі
              у  вигляді  крапок  (пікселів)  одного  чи  кількох  кольорів  на  носії
              інформації.
                   Із видавничих позицій кожна ілюстрація має три компоненти:

               –  посилання в основному тексті на ілюстрацію;
               –  власне ілюстрацію;

               –  заголовок ілюстрації (нумераційний і тематичний), тобто її назву.
              Перший і третій компоненти для деяких видів літератури (наприклад,
              публіцистичної – газет) є факультативними.
                   Розрізняють  такі  основні  види  ілюстрацій:  малюнки  (художні  –

              оригінальні  й  репродукції),  рисунки  (технічні),  графіки,  креслення,
              схеми, карти та фотографії.

                     3.6.2   Таблиці

                   Таблиця – це форма подання однотипної інформації, в якій її
              подають у двомірному просторі у певному порядку (позиції).
                   У  цій  формі  виділяють  характеризований  об'єкт  (його  ще

              називають  підметом),  а  також  одну  чи  кілька  його  характеристик
              (присудок чи однорідні присудки).

                   Приклад. Нехай існує речення: Петро народився 1970 р. і має ріст
              178 см, Тепер припустімо, що існує позиційна форма подання цих даних:

              Петро  (рік    народження;  ріст,  см),  —  тобто:  Петро  (1970;  178).
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60