Page 57 - 4185

57

молоденький, розігнувши роги" (Л.Боровиковський), в іншому - як
у Б.-І.Антонича, К. асоціативно-ускладнений: Тріпочуться слова,
мов бджоли на дощі, вривається розмова, ледве розпочата,
спалахують думки й ховаються мерщій, і погляд, мов метелик,

ясний і крилатий. Кімната нам заміниться в квітчастий сад, і
сплетемось, обнявшись кучерявим листям. Вросту, мов корінь, в
тебе, й спалахне роса на наших ясних снах, омаєних сріблисто.

Поезія має назву "Сад" із жанровим означенням "біологічний
вірш у двох відмінах". У кожній "відміні" по дві строфи. К. кожної
виявляє подвійний зміст — біологічно-рослинний і суб'єктивно-
людський з пуантом-кінцівкою "все отут сповня / рослинний Бог

кохання, первісний і чистий".
Підтекст – прихований зміст, який може не співпадати з
прямим смислом тексту.

Надтекст – зв’язок між текстовими образами і поза
текстовою реальністю (залучення досвіду „читача” до „до
створення” світу твору: смисл, який виникає поза бажанням,

волею, задумом автора).

Завдання для самоконтролю

1 Наведіть декілька визначень поняття “текст” і порівняйте їх.
2 Що таке тема і рема? Наведіть приклади.
3 Яка відмінність між послідовним і паралельним зв'язком
речень у тексті?

4 Які є засоби зв'язку між компонентами тексту?
5 Які засоби зв’язку використано в наведених нижче фрагментах:

1 Пролягають скиби благодатної ріллі через горби і виярки.
Вони дихають силою життя, тепліють ласкою сонця. (А.
М'ястківський.) Джмелі спросоння - буц — лобами, попадали,
ревуть в траві! І задзвонили над джмелями дзвінки-дзвіночки

лісові! (М. Вінграновський.)

2 Життєлюб! — часто говорять, коли йдеться про
Рильського, і це справді так, про це найкраще свідчить сама
його земна, життєлюбна поезія. Але для повноти, як то

кажуть, образу слід би, характеризуючи нашого славного
поета, частіше ще й додавати: — і працелюб. Великий
працелюб. (О. Гончар.)