Page 34 - 4185
P. 34

34

              повному  запереченні  автоматизації  редагування.  Практична  криза
              виражалася  в  тому,  що  редактори-класики,  навчені  традиційної
              (металевої) технології готування видань, часто не могли оволодіти
              новою  комп'ютерною  технологією,  а  тому  несвідомо  чинили

              спротив її впровадженню у виробництво. Такі ситуації, як правило,
              завжди трапляються в часи кардинальної зміни технологічних схем
              виробництва, а тому є нормальним явищем.

                     2.4.3  Комп'ютерне редагування

                     Хоч етап комп'ютерного редагування почався в 90-х роках XX

              ст., його передвісники з'явилися значно раніше.
                     Загалом, в історії комп’ютеризованого видавничого процесу (з
              урахуванням виникнення технічних засобів) виділяють п’ять етапів:

               1) етап  виникнення  обчислювальної  та  фотовивідної  техніки
                  (початок ХІХ ст. — початок 50-х років ХХ ст.);
               2)  етап       великих         експериментальних                систем        готування

                  повідомлень (СГП) (середина 50-х — середина 60-х років);
               3) етап великих промислових СГП (середина 60-х — початок 80-х
                  років);
               4) етап настільних промислових немультимедійних СГП (початок

                  80-х років — середина 90-х років);
               5) етап  настільних  промислових  мультимедійних  СГП  (середина
                  90-х років — наш час).

                     Серед сучасних функціонуючих редакційних систем доречно
              виділити:  а)  текстові  процесори;  б)  системи  редагування;  в)
              довідкові редакційні системи; г) системи автоматизації видавничої
              діяльності; ґ) автоматизовані системи керування ЗМІ.

                     Сучасні  системи  редагування,  як  правило,  збудовані  на  базі
              текстових           процесорів          і      є      комп’ютеризованими                  чи
              автоматизованими (автоматичних систем редагування поки що не

              існує).  У  цих  системах  найчастіше  автоматизованими  є  операції
              контролю  деяких  лінгвістичних  (орфографічних,  синтаксичних,
              пунктуаційних  і  стилістичних),  психолінгвістичних  (визначення

              ступеня  семантичної  та  синтаксичної  складності),  а  також
              поліграфічних норм. Контроль інших норм не автоматизовано.
                     У  наш  час,  коли  системи  редагування  не  можуть  замінити

              людину-редактора,  їх  слід  використовувати  як  помічників
              (асистентів)  людей-редакторів.  На  теперішньому  етапі  в  цьому
              полягає основна функція систем редагування.
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39