Page 113 - 4185

113

Коректурні знаки ділять на знаки для текстової й для
ілюстраційної частин оригіналу, їх застосовують як під час
опрацювань авторського і видавничиго оригіналів (частину знаків),
так і під час опрацювання проекту видання (всі знаки). Іноді

коректурні знаки для опрацювання авторського і видавничих
оригіналів подають навіть окремо, хоча вони є лише частиною
загальної множини коректурних знаків.

В Україні для текстової частини оригіналу використовують
вісім груп знаків :
– заміни;
– вставлення;

– видалення;
– переставлення;
– виправлення пробільних елементів;

– виправлення шрифтових виділень;
– виправлення технічних дефектів набору;
– відміни зробленого виправлення.

Деякі коректурні знаки можна поєднувати. Під час
опрацювання повідомлень застосовують таку методику роботи з
коректурними знаками:

1 Під час редагування авторського чи коректури видавничого
оригіналу помилки виправляють за допомогою коректурних знаків.
Текст виправлення (заміни чи вставлення), коли він є, пишуть
згори над помилковим текстом, а іноді — на полі навпроти нього.

Коли текст виправлення не поміщається на сторінці, його пишуть
на окремому аркуші (його частині) й приклеюють до аркуша
оригіналу.

2 Під час редагування чи коректури проекту видання
помилку виправляють, як і під час опрацювання оригіналу, проте
коректурний знак із виправленням повторюють на полях (лівому
або правому) навпроти рядка з. помилкою. Текст виправлення

пишуть на полі справа від коректурного знака.
3 Один коректурний знак повинен стосуватися тільки одного
виправлення, а тому за наявність кількох відхилень в рядку

коректурні знаки потрібно модифікувати. Коли ж однакове
виправлення повторюють декілька разів, то можна вказувати
коректурний знак один раз, записуючи поряд (у кружечку)

кількість потрібних