Page 104 - 4185

104

1 Виправлення є доречним тоді, коли його потрібність можна
довести. Редактор має в разі пояснити, чому він прийняв те чи
інше рішення. При цьому докази на кшталт “звучить”, “не
звучить”, “не подобається” тощо, звичайно, не можна визнати

переконливими.
2 Виправлення має бути одноступеневе: виправляючи рукопис
треба намагатися усунути всі – навіть дрібні – хиби одразу.

3 Всі виправлення треба вносити якнайретельніше; вони повинні
легко читатися й займати на сторінці щонайменше місця.

7.11 Методи виправлення

7.11.1 Переставлення

Переставленням називають такий метод формалізованого
виправлення, коли для усунення помилки компонент повідомлення

переміщають в іншу позицію.
Приклад. Переставлення літер у словах, слів у реченні, речень
в абзаці, НФЄ у блоці, блоків у дискурсі.

Часто цей метод використовують, щоб позбутися помилок у
композиції повідомлення.
Такий метод виправлення дає змогу в повному обсязі зберегти
всі складові частини авторського тексту, а, отже, обсяг

повідомлення не змінюється. Таким чином, авторський оригінал
залишають майже незміненим, як цього й вимагають норми
авторського права. Проте і такий найпростіший метод

виправлення, особливо на макрорівнях, редактор обов'язково
повинен узгоджувати з автором, інакше можна порушити
хронологічну послідовність подій, логічних зв’язків тощо.

7.11.2 Видалення

Видаленням називають такий метод формалізованого
виправлення, при якому з повідомлення усувають компонент, що
містить помилку.
Приклад. Видалення використовують для усунення зі слова

зайвої літери, двічі набраного одного й того ж слова, речення чи
навіть НФЄ. Видаляють також ті речення чи НФЄ, які повторюють

інформацію, що відома реципієнтам із попереднього тексту чи вже
є в їх тезаурусі. Видаленню підлягають також компоненти,
незрозумілі для тієї чи іншої читацької групи.