Page 37 - 4184

відносин із зацікавленими в бізнесі особами. Власники бізнесу є
головними зацікавленими особами, проте далеко не єдиними.
Створення доданої вартості та отримання прибутку в інтересах
власника – головна мета діяльності будь-якої комерційної
структури. У той самий час нехтування інтересами інших
зацікавлених осіб, таких як споживачі, персонал або постачальники
капіталу, може стати фатальним для бізнесу.
Звідси, сьогодні компанії змушені конкурувати не тільки за
увагу споживачів, але і за талановитих працівників, а також за
доступ до фінансових ресурсів. У ситуації гострої конкуренції
ефективна взаємодія власників і топ-менеджера стає важливим
ресурсом конкурентоспроможності. Ефективність процесу такої
взаємодії забезпечує як раціональний поділ функцій власника і
менеджера, так і ефективні комунікації між учасниками процесу.
Коли власник і менеджер зайняті кожен своєю справою і при цьому
розмовляють «однією мовою», виграють усі.
Зазначена вище «мова взаємодії» представлена на рис. 2. 4 з
якого ми бачимо, що корпоративне управління і корпоративний
менеджмент якраз і являють собою раціональний поділ функцій.
Спочатку корпоративне управління впроваджувалося в акціонерних
товариствах з метою ефективного контролю роботи менеджменту та
захисту інтересів міноритарних акціонерів. Проте, з часом стало
зрозуміло, що найкращі практики, по-перше, працюють не тільки в
акціонерних товариствах, а по-друге, дозволяють не тільки
контролювати процес управління, але і робити його ефективнішим.
Таким чином, корпоративне управління та корпоративним
менеджмент сьогодні не конфліктують між собою, а гармонійно
доповнюють одне одного, даючи можливість визначати стратегію
розвитку організації, просувати новаторські рішення у її політику,
отримуючи конкурентну перевагу.

36