Page 33 - 4184

середовища і, нарешті стають малоефективними в конкурентній
боротьбі.
Єдиним способом процвітання компаній з такою
корпоративною культурою стає отримання преференцій через
включення адміністративного ресурсу та набуття монопольного
становища у галузі. При вирішенні цього завдання компанія
перетворюється в структуру з «перемелювання обсягів робіт»,
здобутих неринковими способами. Хоча такий прийом захоплення
частки ринку є ефективним, працівники, не завжди витримують
бездушне ставлення до себе і швидко «вигоряють» емоційно.
Таким чином, не викликає сумніву те, що битва за нову
реальність ефективного бізнесу повинна початися зі зміни
світогляду діючих менеджерів компаній. В основі «бізнес-
революції» можуть лежати різні моделі. Наприклад, «Цикл життя
організації», «Вітаміни менеджменту» І. Адізеса, «Технологія
менеджменту» Р. Хаббарда, «Теорія обмеження систем» Е.
Голдратта, розробки з теорії бізнес-менеджменту П. Друкера,
«Система збалансованих показників» Д. Нортона і Р. Каплана,
теорія маркетинг-менеджменту та ін. У них в тій чи іншій мірі
відображені певні аспекти системного бачення бізнесу соціально-
економічної системи. При цьому, жоден з цих підходів не є
швидким для впровадження та отримання негайних фінансових
результатів.
Практика цілісного або системного підходу до управління
соціально-економічною системою покликана допомогти керівникам
оволодіти рядом технологій для успішного управління бізнесом.
Поєднання цих технологій обумовлено представленою нижче
логікою алгоритму управління організацією:
1. Стратегічний менеджмент реалізується тоді, коли
розроблена стратегія розвитку компанії у довгостроковому періоді.
2. Організаційний менеджмент реалізується тоді, коли весь
організаційний механізм компанії скоректований у відповідності до
стратегічних цілей або описаний на рівні бізнес-процесів. Це також
стосується посадових інструкцій, положень про підрозділи тощо.
3. Регулярний менеджмент здійснюється тоді, коли
організаційна машина приведена у відповідність зі стратегічними

32