Page 21 - 4175
P. 21
політики держави залишаються актуальними і сьогодні: “для того, щоб підняти
державу з найнижчої сходинки варварства до найвищого рівня добробуту, потрібні
лише мир, необтяжливі податки і терпимість в управлінні; решту зробить природний
плин подій”.
Проблема багатства народів, поставлена Смітом, – це в сучасних термінах
проблема економічного зростання. Багатство суспільства створюється працею в
процесі виробництва. Воно визначається часткою населення, зайнятого
продуктивною працею, та рівнем продуктивності праці. Найважливішим чинником
підвищення продуктивності праці є поділ праці та її спеціалізація, вплив яких Сміт
аналізує на прикладі шпилькової майстерні. Вчений вважав, що поділ праці
породжується людською “схильністю до обміну”.
Знаряддям обміну є гроші – “велике колесо обігу, велике знаряддя обміну і
торгівлі”. Сміт відзначає товарну природу грошей і досліджує їх функції. Він
пропонує замінити металічні гроші паперовими, розмінними на золото, з метою
здешевлення суспільних витрат обігу.
Товари, що вступають в обмін, мають споживну й мінову вартість – “цінність у
споживанні” та “цінність в обміні”. Різницю між ними Сміт пояснює на прикладі
парадоксу води та діамантів. Він розвиває декілька теорій вартості. Одна з них є
варіантом теорії трудової вартості й визначає вартість товару затратами
індивідуальної праці товаровиробника. Проте Сміт вважає її справедливою лише для
“примітивного” суспільства за відсутності поділу праці. За умов капіталізму вартість
є сумою первинних доходів – заробітної плати, прибутку і ренти. Цей варіант теорії
вартості Сміта є версією теорії факторів виробництва.
Досліджуючи економічну природу заробітної плати, прибутку і ренти він
доводить, що всі види доходів мають трудове походження. Працю, що створює
цінність і матеріалізується у товарі, Сміт вважав продуктивною; послуги, які не
уречевлюються і не створюють цінності, він відніс до непродуктивної праці.
Капітал у Сміта виступає головною рушійною силою економічного прогресу.
Це запаси продукції, що використовуються у виробництві, створюючи за допомогою
праці нові блага, і приносять прибуток. Головним чинником нагромадження капіталу
Сміт вважав ощадливість.
У “Багатстві народів” були системно викладені практично всі основні
проблеми, які становлять структуру сучасної економічної теорії. “Багатство народів”
стало відправною точкою для наукових досліджень багатьох наступних поколінь
економістів, теоретичні концепції яких стали або розвитком вчення Адама Сміта, або
його критикою. У деталях побудованої Смітом теоретичної системи наступні
дослідники знайдуть певні протиріччя і недоліки, але всі будуть визнавати велич цієї
системи, глибину аналізу та силу теоретичних узагальнень. “Багатство народів”
А.Сміта стало і понад 200 років залишається “економічною біблією” всього
цивілізованого світу.
Рікардо Девід (1772–1823) – видатний англійський економіст епохи. Основна
праця – “Основи політичної економії та оподаткування” (1817). Рікардо зробив
20