Page 298 - 4172
P. 298

280




            показники діяльності компанії, які, у свою чергу, служать вихідними
            параметрами для моделі дисконтування.
                     Проте рішення менеджменту завжди коригуються і змінюються
            в  ході  впровадження  проектів  з  розвідки  та  розроблення  нафтових  і

            газових родовищ. Зміна рішень менеджменту однозначно  впливає і на
            вартість  проекту.  У  даний  час,  коли  економічне  середовище  вимагає
            постійної адаптації бізнесу до нових умов, рішення стали змінюватися

            з  більшою  частотою,  ніж  це  спостерігалося  раніше.  Можна
            стверджувати,  що  можливість  змінювати  управлінські  рішення  з
            метою їх оптимізації стала одним із чинників сучасного управління.
                     Перед  менеджерами  компаній  закономірно  постає  запитання:

            скільки  може  коштувати  компанії  можливість  змінити  будь-яке
            рішення у майбутньому?  Дати відповідь на таке запитання і  дозволяє
            застосування методу реальних опціонів. Тому метод реальних опціонів

            – це насамперед додатковий інструмент  у будь-якому переговорному
            процесі  починаючи  від  обгрунтування  інвестиційної  привабливості,
            доцільності укладення угоди і закінчуючи обговоренням операції про

            продаж  активу.  Адже  він  дає  кількісне  оцінювання  невідчутним
            стратегічним можливостям, цінність яких усі визначають інтуїтивно.
                     За сутністю метод реальних опціонів можна віднести до методів

            доходного підходу, які застосовуються в інвестиційній оцінці, оскільки
            він  зорієнтований  на  визначення  майбутньої  доходності  активів  з
            врахуванням           можливості          прийняття          менеджментом             активних
            управлінських  рішень.  Також,  з  теоретичної  точки  зору,  метод

            реальних  опціонів  є  подальшим  розвитком  методології  вирішення
            економічних проблем часу.
                     Вперше  застосування  моделей  опціонного  ціноутворення  для

            оцінювання  інвестицій  у  природні  ресурси було здійснено у праці
            М. Бреннана і Е. Шварца (1985 р.) для оцінювання золотого рудника, а
            у  праці  Паддока-Сігела-Сміта  (1993  р.)  для  оцінювання    морських
            нафтових родовищ.

                     У  цьому  випадку  ціну  виконання  опціону  прирівнюють  до
            вартості розвитку проекту (інвестиційні витрати із введення родовища
            в  експлуатацію).  Початкова  ринкова  вартість  акції  замінюється  у

            формулі  Блейка-Шоулза-Мертона  на  вартість  запасів  корисних
            копалин,  розрахованих  з  використанням  традиційної  техніки
            дисконтування грошових потоків.







                                                           280
   293   294   295   296   297   298   299   300   301   302   303