Page 300 - 4172

282

аналогічне явище внаслідок видобування запасів родовища, тобто
зменшення вартості базового активу. Тому y може визначатися як:

y  1 або y  ЧП , (6.14)
T S

де T – період розроблення родовища;
ЧП – річний чистий грошовий потік;

S – вартість запасів, що розробляються.
Безризикова процентна ставка r у моделі Блейка-Шоулза введена

для врахування чинника часу. Тому необхідно коректно її визначати.
Величини і особливості визначення цієї ставки в умовах України
наведено вище. Як зазначає професор Витвицький Я. С [7]:
– якщо грошові потоки розраховуються в поточних цінах, то і

безризикова ставка повинна братися реальною, тобто очищеною від
інфляційної складової, що можна здійснити за формулою (6.14);
– факт неперервності часу у моделі Блейка-Шоулза свідчить про

те, що ми використовуємо варіант приведеної вартості з неперервним
-rt t
часом (e ), а не дискретний варіант 1/(1 + r) . Це означає, що
безризикова ставка повинна бути модифікована для відповідності
неперервному часу, що можна зробити за формулою:

r  ln( 1 r р . (6.15)
)

Важливим параметром, який визначає опціонні характеристики

активу, що оцінюється, є волатильність (мінливість) базового
активу . Стосовно інвестиційних проектів з освоєння нафтогазових
А
ресурсів існують три основних джерела невизначеності. Перше – це
величина добувних запасів родовища, друге – це ціна на нафту, третє –

успішність застосування певного інноваційного методу підвищення
нафтовидобування. Такі опціони називаються „райдужними”.
Дисперсію, зумовлену впливом цих змінних, можна визначати за

формулою:
2 2 2
 А  m  н  m у , (6.16)
з

де m – невизначеність (відносна похибка) стосовно підрахунку
з
величини видобувних запасів нафтового родовища;

282