Page 301 - 4172

283

 н – волатильність цін на нафту;
m – невизначеність, пов’язана із застосуванням нового методу
у
підвищення нафтовидобування.
Відомо, що видобувні запаси нафтового родовища завжди
визначаються з певною похибкою. Це зумовлено, з одного боку,

похибками технічних засобів та методичних прийомів, що
застосовуються при підрахунку запасів, з іншого боку – наслідком
існування об’єктивної мінливості реального геологічного середовища,
яке неможливо вивчити у всіх його точках.

Є довідники і результати досліджень (Н. Биков та ін.,
А. Фурсов), у яких у вигляді табличних значень і графічних
залежностей подані відносні похибки визначення величин запасів

залежно від стадії розроблення, складності геологічної будови,
середньої віддалі між свердловинами, інших параметрів.
На початкових стадіях геологорозвідувальних робіт, коли

величина запасів ще не встановлена, відносна похибка визначення
видобувних запасів може бути розрахована геометричним сумуванням
відносних похибок визначення площі покладу – m , середніх значень
F
ефективної потужності пластів – m , пористості – m ,
h
kп
m
нафтонасиченості – m , густини нафти – , об’ємного коефіцієнта –
kн
m  та коефіцієнта нафтовилучення –  за формулою:
m

2 2 2 2 2 2 2
m  m  m  m  m  m  m  m  . (6.17)
F
з


kн
h
kп

Іншою складовою, що визначає  , є волатильність цін на нафту
А
за довготривалий період.
Визначена професором Витвицьким Я. С. дисперсія і стандартне
відхилення коливань коефіцієнта цін на нафту, що розраховувався як
натуральний логарифм відношення цін у поточному році до цін

попереднього року, окремо для спекулятивних коливань і
пуасоновських шоків. Пуасоновськими шоками вважались відхилення

цін, які перевищували 35 $ за барель. Результати цих розрахунків
подані у табл. 6.1.

.

283