Page 224 - 4172
P. 224

5.2 Огляд існуючих методів обмеження припливу


                     У  науково-технічній  літературі  у  даний  час  не  висвітлено
            повністю теоретичне та експериментальне обґрунтування застосування
            технологій  з  обмеження  руху  води  в  тонкошаруватих  пластах  при

            розробці нафтових і газових родовищ. Однією з причин є недостатня
            вивченість механізму утворення водоізолюючої маси хімреагентами та
            їх  дії    на  продуктивні  пласти.  Суть  будь-якої  ремонтно-ізоляційної
            роботи  у  видобувній  свердловині  зводиться  до  перекриття  шляхів

            припливу  води  вибірковою  дією  на  джерело  обводнення:  на  суміжні
            пласти  і  пропластки-обводнювачі,  обводнені  зони  в  продуктивному
            об’єкті, а також на шляху водоприпливу у вигляді тріщин у колекторі

            та  інших  каналів  у  затрубному  просторі.  З  цією  метою  розроблені
            різноманітні  методи  із  застосуванням  водоізолюючих  матеріалів  і
            технічних засобів.

                     Виходячи із теорії конусоутворення, розглянутої в дослідженнях
            В. Н. Щелкачова, Б. Б. Лапука, А. П. Телкова та інших вважалось, що
            при  обмеженні  відбору  рідини,  темп  обводнення  знижувався.  У

            пластах з високою пористістю при  незначному впливі капілярних сил
            цей    висновок    підтверджується    практикою.    Але    в    багатьох
            випадках  навіть  зупинка  свердловин  не  зменшує,  а  збільшує  їх
            обводнення [36, 39, 44].

                        Так,  наприклад,  з  початку  розроблення  багатьох  нафтових
            родовищ України при обводненні нафтових свердловин підошовними
            водами незалежно від того, утворюється конус обводнення чи ні, для

            зменшення припливу води в водонасичену частину  привибійної зони
            використовували  нагнітання  нафти  високої  активності  або  ж  нафти,
            яка містить велику кількості асфальто-смолистих  речовин, незалежно
            від    якості  пластової  нафти.  Фізичний  зміст  цього  заходу  полягає  в

            різкому  зменшенні  водопроникності  частини  привибійної  зони,  де
            міститься підошовна вода.
                     Крім  продуктів переробки нафти застосовують для обмеження

            припливу  пластової  води  різні  нові  хімреагенти.  Відомі    методи
            створення  гідроізолюючих  екранів,  які  передбачають  нагнітання    в
            свердловину    емульсії,  піни,  колоїдних  розчинів,  милонафти,

            метаакрилових  і  поліакрилових  смол,  різних  полімерів  і  т.д.  Але
            вказані    реагенти  не  володіють  необхідною  ефективністю  і  тому  не




                                                           216
   219   220   221   222   223   224   225   226   227   228   229