Page 225 - 4172
P. 225

завжди    знаходять  широке    застосування  в  нафтогазовидобувній
            промисловості.
                     Для    збільшення  продуктивності  нафтових  свердловин  і
            зменшення відсоткового вмісту води особливий інтерес представляють

            відходи  хімічних    виробництв,  застосування  яких  не  тільки  сприяє
            кращому    використанню    запасів  надр,  але  і    запобігає  забрудненню
            навколишнього середовища.  Одним з шляхів вирішення цієї проблеми

            є  використання  розчину  кислого  гудрону,  який  є  відходом
            сірчанокислого  очищення  сірих    ароматичних  фракцій  при
            виробництві  піробензолу  і  нафтового  сольвенту.  Технологія
            проведення  водоізоляційних  робіт  дуже  проста  і  не  потребує

            спеціального  обладнання.  За  допомогою  цементного  агрегату  через
            промивальні  труби  кислий  гудрон  із  ємності  нагнітають  у
            свердловину, яку зупиняють на 72 години, а потім експлуатують [1].

                     Для випадку обмеження  припливу підошовних вод в масивному
            нафтовому  пласті  одержані  залежності  для  визначення    необхідних
            об'ємів  тампонуючих    матеріалів  з  врахуванням  їх  фізико-хімічних

            властивостей  [44].  Час    безводної  експлуатації  свердловини  після
            ізоляційних робіт суттєво залежить від радіуса ізольованої зони. Так,
            якщо при радіусі ізоляції 15 м безводний період  експлуатації триває

            15 – 20 діб, а при 25 м – від 28 до 100 діб, то при радіусах ізоляції від
            50  до  100  м  безводна  експлуатація  може  продовжуватися  роками.
            Відповідно,  за  оцінними  даними,  для  забезпечення    продовження
            періоду  безводної  експлуатації  ізоляцію    необхідно  здійснювати  в

            радіусі 50 м і більше.
                     Вивченню    питань  обмеження  припливу  пластової  води  в
            газових свердловинах присвячені роботи Алієва З. С., Андрієва С. А.,

            Бойка В. С., Власенка А. П., Говдуна В. В., Гриценка А. І., Зотова Г. А,
            Кондрата Р. М., Коротаєва Ю. П., Резімова В. В., Сулейманова Р. С. та
            інших.
                     Автори  А.  І.  Гриценко,  З.  С.  Алієв,    О.  М.  Єрмилов  [13]

            вважають, що коли вершина конусу міститься в нижній частині вибою
            свердловини, то рівень  контакту газ-вода навіть на незначній відстані
            від устя свердловини  набагато нижчий, ніж  безпосередньо в гирлі, що

            пов’язано  з  розподіленням  тиску  в  пласті  працюючої  свердловини.
            Відповідно,  створення  штучного  непроникного  екрану  дозволило  б
            суттєво  знизити  небезпеку  обводнення,  продовжити    тривалість

            безводної  експлуатації  свердловини  і  значно  збільшити  гранично


                                                           217
   220   221   222   223   224   225   226   227   228   229   230