Page 222 - 4172

с , с 1 ’ – коефіцієнти, які характеризують недосконалість
1
свердловини за ступенем розкриття;
с , с ’ – коефіцієнти, які характеризують недосконалість
2 2
свердловини за характером розкриття;

ρ – густина газу, приведена до стандартних умов (Р =
от
ат
0,101 МПа, = Т = 293 К), кг/м.
пл
З рівняння припливу і структури фільтраційних коефіцієнтів
маємо, що приплив газу із пласта до свердловини характеризується
двома параметрами пористого середовища – проникністю і
макрошорсткістю, а також геометричними розмірами зони дренування
пласта – потужністю і радіусом контуру живлення. Весь фільтраційний

процес розроблення покладу записується кінцевим числом (за
кількістю свердловин) – рівнянням припливу.
У міру виснаження покладу пластовий тиск зменшується, що

виражається рівнянням виснаження покладу:

n dV Z T d P
 q    ст ст  ( пл П ), (5.5)
dt Р Т dt Z
ат пл пл

n 3
де  q – сумарний дебіт усіх n свердловин, тис. м ;

3
V – поточні запаси газу в покладі, тис.м ;
П – поровий об’єм покладу, який насичений газом, %;
о
Р , Т – пластовий тиск і температура, МПа, К;
пл
пл
о
Р , Т – тиск і температура при стандартних умовах, МПа, К;
ст
ат
Z , Z – коефіцієнти стиснення газу при пластових і
ст
пл
стандартних умовах.
При газовому режимі тиск газу – це основна і визначальна сила,
яка рухає газ до свердловини, і поклад розробляється при постійному
об’ємі пустотного простору, зайнятого газом [17, 70]. При
водонапірному режимі крім тиску газу додаються гравітаційні та

пружні сили водоносного басейну, і поровий об’єм у цьому випадку
зменшується. Рівняння виснаження ускладнюється, оскільки поровий
об’єм є функцією поточного пластового тиску та часу розроблення.

Функція залежить від активності пластових вод, колекторських
властивостей та пружної ємності водоносного басейну.
Рівняння виснаження покладу разом з рівнянням припливу та

рівнянням експлуатації свердловин, які враховують втрати тиску у

214