Page 220 - 4172

в пластових умовах), так і колекторських властивостей пласта
(пористість, проникність) [70]. У свою чергу пористість і проникність
пов’язані з літолого-петрографічними особливостями пласта-
колектора.

Таким чином, для реального оцінювання умов підвищення
газовилучення пластів-колекторів необхідно детально вивчити
геологічні умови розроблення кожного покладу для виявлення не

тільки прямих, але і непрямих величин, які залежать від умов
припливу газу до свердловини.
Для виявлення конкретних геологічних чинників, які дозволять
вирішити поставленні завдання, для кожного досліджуваного газового

родовища необхідно вивчити:
1) літолого-петрографічні особливості седиментації басейну,
який відноситься до району досліджень;

2) фільтраційно-ємнісні властивості порід-колекторів на
досліджуваних газоносних родовищах;
3) геостатичні і геодинамічні характеристики даних родовищ.

Указані геологічні чинники тісно пов’язані між собою і тому
розглядати їх окремо не має змісту. Нижче приводиться комплексний
аналіз геологічних і технологічних чинників, які впливають на

підвищення ефективності газовилучення пластів з низькими
пластовими тисками, обводненням привибійної зони, солеутворенням,
утворенням піщаних пробок, з сипкими, слабкозцементованими
колекторами.

Серед геологічних чинників, які впливають на розробку
продуктивних горизонтів і кінцеве газовилучення важливе значення
мають ті, які визначають фільтрацію і рух флюїдів у пористому

середовищі в результаті перепаду тиску.
Згідно з законом Дарсі, швидкість фільтраційного потоку
пропорційна градієнту тиску, а напрямок потоку протилежний
напрямку градієнта. Величина швидкості визначається градієнтом

тиску, в’язкістю флюїду і проникністю пористого середовища.
Проникність тут є властивістю, що характеризує даний продуктивний
горизонт, і одним із чинників, що визначає процес розроблення і

кінцеве газовилучення.
Справедливість закону Дарсі зберігається тільки при незначних
градієнтах тиску і в однорідних колекторах. При збільшенні градієнтів

тиску фільтраційний процес описують формулою:

212