Page 228 - 4172

З іншого боку, як відзначає ряд авторів [52, 70], сучасний стан
якості будівництва нафтогазовидобувних свердловин, що забезпечує
герметичність зацементованого простору в інтервалах продуктивних
пластів у вказаних межах, як правило, не відповідає вимогам режимів

освоєння і експлуатації видобувних свердловин. На родовищах з
підошовними водами за відсутності глиняних перемичок або при
незначних слабкопроникних перемичках, близько розміщених до

продуктивної зони водонасичених пластів (з товщиною
слабкопроникної перемички 1,5 – 2 м), високою проникнісною
неоднорідністю продуктивних пластів по товщині і простяганню,
відбувається швидкий прорив підошовних вод у видобувні

свердловини. Часто водоізоляційні роботи ведуться без точного знання
причин обводнення, що веде до зниження їх якості [44, 52, 62].
Основним ускладненням у процесі експлуатації видобувних

свердловин Битків-Бабченського еоценового газоконденсатного
родовища є надходження води окремими пропластками, розміщеними
в різній частині продуктивного розрізу з одночасним загальним

підйомом газоводяного контакту і проривами на вибій окремих
свердловин води із нижчих горизонтів негерметичним заколонним
простором у випадку створення високих депресій тиску на пласт.

Процес накопичення рідини в свердловинах можна виявити
шляхом проведення спеціальних барометричних досліджень. У даному
випадку будують для свердловини, яка працює, криву розподілу тиску.
При наявності накопичення рідини в стволі свердловини крива

розподілу тиску має характерний злом, який характеризує вхід
глибинного манометра в зону барботування газу в рідинній пробці.
Так, наприклад, для газоконденсатного Битків-Бабчинського

родовища утворення гідратної пробки характерне біля башмака НКТ і
починається відразу після повторного продування свердловини. Для
родовищ Зовнішньої зони Передкарпатського прогину можливі
випадки утворення гідратної пробки у будь-якому інтервалі НКТ і

навіть на гирлі свердловини. Процес самоглушіння свердловини у
цьому випадку має затяжний характер, а пряме виявлення гідратних
пробок можливе навіть через 10 – 15 діб після повторного

продування [64].
Таким чином, у результаті обробки промислових даних з
експлуатації обводнених свердловин та відповідних літературних

джерел проведена класифікація причин обводнення газових і

220