Page 219 - 4172
P. 219

Величина  граничного  градієнта  залежить  від  водонасиченості.
            Отже, на пізніх стадіях навіть незначна кількість води у привибійній
            зоні може призвести до припинення експлуатації свердловин, оскільки
            необхідний  додатковий  перепад  тиску  для  подолання  нелінійних

            ефектів,  що  виникли,  а  можливості  зниження  вибійного  тиску  уже
            вичерпані.  Зазвичай,  внаслідок  зниження  тиску  при  протіканні  газу
            привибійна  зона  осушується.  Але  у  ряді  випадків  при  різких

            зниженнях  температури,  що  викликані  ефектом  Джоуля-Томсона,
            можуть         створитися         термодинамічні            умови,       які     сприятимуть
            конденсації  парів  і  накопиченню  води  в  пористому  середовищі
            привибійної  зони.  Ця  зона  може  обводнятися  приконтурною  або

            підошовною  водою,  а  також  водою,  яка  сепарується  на  вибої  і  не
            видаляється на поверхню через нестачу енергії.
                     Очищення  піщано-глинистих  пробок  в  умовах  продуктивних

            сарматських  і  баденських  горизонтів  є  завжди  ефективним,  оскільки
            зменшуються  втрати  тиску  у  привибійній  зоні  та  на  вибої.  У  ряді
            випадків  очищаються  і  включаються  у  роботу  пропластки,  які  через

            перекриття  пробкою  відключались  і  не  дренувались.  При  низьких
            пластових  тисках  промивання  вибоїв  свердловин,  як  правило,
            проводиться  розчинами  поверхнево-активних  речовин  (ПАР),  що

            забезпечує  видалення  піску  і  глини  із  вибоїв  свердловин.  Частота
            промивань складає від декількох днів до декількох місяців і залежить
            від  умов,  які  сприяють  утворенню  піщаних  пробок.  Піщані  пробки
            утворюються,  в  більшості,  у  малодебітних  свердловинах,  що

            експлуатуються  при  надходженні  води  із  пласта  на  вибій  у
            продуктивних  сарматських  і  баденських  горизонтах.  При  виснаженні
            покладу  пробки  утворюються  частіше,  а  роботи  з  їх  ліквідації

            ускладнюються.
                     На  практиці  для  підвищення  видобування  газу  із  пласта
            використовують  дані  про  пласт,  такі  як  дебіти  свердловин  і
            фільтраційні  коефіцієнти  А  і  В,  які  характеризують  привибійну  зону

            пласта. У дійсності для збільшення кінцевого газовилучення необхідно
            використати  весь  комплекс  геологічних  чинників,  які  впливають  на
            коефіцієнт продуктивності свердловин.

                     В. М. Щербою, І. С. Павлюхом, А. С. Щербою у 1987 році було
            доведено,  що  фільтраційні  коефіцієнти  А  і  В  необхідно  включити  у
            рівняння припливу пластового флюїду до свердловини, вони залежать

            як від фізичних властивостей газу (в’язкість, коефіцієнт стиснення газу


                                                           211
   214   215   216   217   218   219   220   221   222   223   224