Page 30 - 4168
P. 30

Таке визначення опуклості справедливе також і для функ-
          цій з декількома змінними  (xf   ) =  f  (x 1 , x 2 ,...x n ) . У цьому випа-
                                                             
          дку кожна точка являє собою n-мірний вектор  x  з координа-
          тами  x , x ,... x .
                          n
                 1
                     2
                  Крім вимоги опуклості цільової функції опукле програму-
          вання вимагає також, щоб область допустимих розв’язків була
          опукла.  Область  буде  опуклою,  якщо  разом  з  кожними  2-ма
          точками  області  їй  належить  і  весь  відрізок,  який  їх  з’єднує.
          Якщо опукла цільова функція задана в опуклій області допус-
          тимих розв’язків, то маємо задачу опуклого програмування.
                Методів розв’язання нелінійних задач існує багато:
              -  графічний метод;
              -  градієнтний метод;
              -  метод покоординатного спуску;
              -  метод найшвидшого спуску;
              -  метод проектування градієнту;
              -  метод невизначених множників Лагранжа;
              -  метод Ньютона.
                                 Графічний метод
                Графічне  розв’язання  задачі  НП  можливе  лише  за  наяв-
          ності  однієї,  двох  та  трьох  змінних.    Випадку  однієї  змінної
          задача  розв’язується  на  прямій,  для  двох  –  на  площині,  для
          трьох у просторі.

                     Алгоритм розв’язку  задачі графічним методом:
          1  Перетворимо нерівності-обмеження у рівності для побудови
             графічних кривих.
          2  На основі обмежень  на площині (для  двох змінних),  або  у
             просторі (для  трьох змінних) будуємо  область  допустимих
             розв’язків (ОДР).
          3  З усієї множини точок нам потрібна лише одна – у якій ці-
             льова функція набуває найбільшого (найменшого) значення.
             Вибираємо довільну точку ОДР і підставляємо її координа-
             ти в цільову функцію. Визначаємо z 0  і будуємо її проекцію
             на ОДР.
          4  Визначаємо  напрям  покращення  цільової  функції  у  порів-
             нянні  з  z 0.  Для  цього  вибираємо  довільну  точку  ОДР  по
             один бік від z 0, обчислюємо значення z 1 і порівнюємо з z 0.



                                          30
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35