Page 28 - 4168

2. Пунктам виробництва u i – потенціали
споживання v i – потенціали
Складаємо рівняння для базових змінних
x 11: v 1-u 1=c 11
x 21: v 1-u 2=c 21
…: ……….
Прирівнюємо один потенціал u 1=0, інші обраховуємо.
3. Для небазових змінних перевіряємо умову.
v j-u i≤c ij.
Якщо всі так, то план перевезення оптимальний. Інакше
пункт 4.
4. Обчислюємо Δc ij=c ij-(v j-u i).
5. Визначаємо ведучий елемент i 0j 0 Δc ij ⇒min. (від’мний
має бути).
6. Визначаємо маршрут транспортування з i 0 постачаль-
ника до j 0 споживача через базові маршрути за схемою(А-В)
(В-А) (А-В) (постачальник-споживач) (постачальник-
споживач) (постачальник-споживач).
7. Знаходимо маршрут постачальник-споживач із
x ij=min=θ
8. На великому маршруті у елементах А-В – віднімаємо
θ; а у В-А – додають θ.
9. У базовій клітинці i 0j 0 – записують θ. Переходимо до
пункту 2.

3.2 Нелінійні оптимізаційні задачі
Математична модель задачі нелінійного програмування
Нелінійне програмування (НП) розглядає математичну
модель, у якій використовуються нелінійні залежності, тобто
цільова функція або нерівності обмеження, або одне й друге
нелінійні.
У житті частіше зустрічаються нелінійні залежності ніж
лінійні. Методи нелінійного програмування застосовують для
вибору оптимальних розв’язків при плануванні, розвитку і
експлуатації енергосистем. За допомогою математичних мето-
дів створюють оптимальні паливно-енергетичні баланси, вияв-
ляють шляхи найбільш економічного розвитку енергосистем,
здійснюється економічно-оптимальний розподіл навантаження
між електростанціями.
Математична модель задачі НП має вигляд

28