Page 158 - 4163

країнах, що розвиваються, у XX ст. становили в середньому 2,5 % за рік, то у промислово
розвинутих країнах вони не перевищували 1 %. Це призвело до того, що в Азії, Африці та
Латинській Америці майже 1 млрд. осіб живе в умовах абсолютної злиденності, приблизно 250
млн. дітей хронічно недоїдають, від голоду і постійного недоїдання щорічно вмирає понад 40
млн. осіб. За даними ООН, у 1998 р. із 4,4 млрд. жителів країн, що розвиваються, майже 3/5
позбавлені основних санітарних вигод, майже третина – чистої води, 20 % – сучасного
медичного обслуговування, 20 % – не відвідують школи після 5-го класу і стільки ж не мають
достатнього калорійного харчування.
Демографічний вибух спричиняє загострення таких глобальних проблем, як
продовольча, екологічна, сировинна, енергетична. Важливими причинами загострення
глобальних проблем, що розглядаються з погляду речового змісту, є:
1. Низький рівень впровадження ресурсо- та енергозаощаджуючих, екологічно чистих
технологій. Внаслідок цього із загального обсягу природної речовини, що залучається у
процес виробництва, форми кінцевого продукту набуває лише 1,5 %, з надр планети щорічно
добувають майже 100 млрд. т. руди, корисних копалин і будівельних матеріалів (по 25 т. на
кожного жителя).
В Україні річний обсяг видобутку мінеральної сировини становить 1 млрд. т., а гірської
маси – до 3 млрд. т., з них лише 5–8 % компонентів мінеральної сировини використовують для
виробництва продукції, а решта йде у відходи. Усього на території України на початку
1997р. накопичено понад 25 млрд. т. різноманітних відходів, які зробили непридатними для
користування майже 160 тис. га зелених угідь. Крім того, понад 60 % сховищ відходів не
відповідають екологічним нормативам, а отже, є джерелами забруднення довкілля. Якщо у
1980р. на одного жителя припадало 240 т. накопичених відходів, то у 1997 р. – 400 т.
Застосування недосконалих технологій, зокрема спалювання нафти, вугілля і
природного газу, призвело до того, що вміст вуглекислого газу в повітрі щорічно зростає на
0,5 %, а за останні 150 років зріс на 25 %, причому на 12 % – за останні 30 років. Найбільшої
шкоди заподіюють теплові електростанції, які працюють на вугіллі. Вони становлять 75 %
усіх ТЕЦ і на їхню частку припадає третина всіх викидів СО2 У пилогазових викидах
міститься понад 1400 шкідливих для людини речовин.
Вміст двоокису вуглецю в атмосфері зростає, тому температура земної поверхні за останні
100 років підвищилася на 0,6 %. Внаслідок цього підвищився рівень Світового океану на 10 %, а
швидкість наступу його на сушу постійно зростає і становить 1,1 см за 10 років.
2. Швидка урбанізація населення, зростання гігантських мегаполісів. Це супроводжується
скороченням сільськогосподарських угідь, бурхливою автомобілізацією. Загалом на 0,3 %
території планети сконцентровано 40 % всього населення. Міста запруджені легковими
автомобілями. Нині у світі їх налічується понад 700 млн. За останні 30–40 років забруднення
довкілля вихлопними газами зросло втричі. В країнах колишнього СРСР у великих
промислових центрах 60 % викидів припадає на автомобільний транспорт. Через нижчу якість
автомобілів у країнах СНД кожний із них викидає в повітря у 6 разів більше забруднюючих
речовин, ніж у країнах Європи.
Особливо складна екологічна ситуація в Україні. Майже 10 % її території охоплено
глибокою екологічною кризою, близькою до катастрофи, і майже 70 % загальної земельної
площі наближається до такого стану. Лише 1 % території України – екологічно чисті ареали.
Такий стан довкілля спричинений надмірною концентрацією екологічно небезпечних
виробництв. Так, загальна площа України становила лише 2 % території колишнього СРСР, а
на ній було зосереджено 25 % всього промислового потенціалу, на частку України
припадало 25 % забруднення природного середовища колишнього Радянського Союзу.
Щороку шкідливі виробництва викидали в атмосферу понад 100 млн. т забруднюючих
речовин, але при цьому не знешкоджувалася навіть четверта їх частина.
У наступний період ситуація не поліпшилася. Так, у середині 90-х років промислові
підприємства України і транспорт щороку викидали у повітря майже 6 млн. т. шкідливих

158