Page 162 - 4163

країни світу, що обійшлося людству в 16 млн. життів. Лише в 1994р. США здійснили 14
агресивних вторгнень в інші країни. Нині президент країни намагається втілити програму
створення системи захисту від стратегічних ядерних сил, що призведе до нової гонки
озброєнь (так званих зоряних війн). Тому першочерговим завданням є припинення гонки
озброєнь. Його розв'язання вимагає демілітаризації економіки. Тому постає питання, про
шляхи розв'язання суперечності між інтересами людства щодо виживання і гонкою
термоядерних озброєнь.
Пошуки шляхів демілітаризації економіки залежать насамперед від позиції США та
Росії, на яких припадає левова частка ядерного потенціалу, або майже 90% ядерних боєголовок
світу.
Демілітаризація економіки передбачає, що в Росії та США залишиться лише оптимальна
кількість боєголовок (по 1–2 тис. одиниць), достатня для знищення ядерним ударом ключових
цілей противника.
Важливий внесок у процес роззброєння внесла Україна, підписавши угоди СНО-1.
Важливою проміжною ланкою у відверненні загрози термоядерної війни є конверсія.
Конверсія – перехід від процесу мілітаризації економіки до економіки роззброєння,
переведення військового виробництва на випуск мирної продукції.
Попередня умова конверсії військового виробництва – істотна зміна пропорцій розподілу
фінансування, матеріальних і людських ресурсів між військовою та цивільною сферами.
Наприклад, у США у виробництві військової продукції беруть участь 20 тис. великих
підприємств і компаній як підрядники і понад 150 тис. як субпідрядники. Переважну частину
замовлень Пентагону виконують 100 наймогутніших корпорацій. В Англії, Франції, ФРН від 40
до 70 % вартості всіх державних замовлень отримують від 10 до 15 гігантських монополій.
Лише щорічні прямі військові витрати у США в останні роки сягнули приблизно 280 млрд. дол.
Тому перерозподіл цих ресурсів на користь цивільних галузей – важлива попередня умова
конверсії військового виробництва.
Конверсія – складна соціологічна проблема, тобто така, що безпосередньо стосується
економічних, соціальних, політичних, юридичних, психологічних та інших сфер системи
суспільних відносин. В економічному плані конверсія на перших етапах вимагає певних
витрат на переоснащення специфічної військової техніки на виробництво товарів та послуг
цивільного призначення. Крім того, вона зачіпає неоднаковою мірою різні форми власності,
вимагає специфічних структурних зрушень у межах кожної з них. У соціальному аспекті
конверсія стосується осіб, зайнятих військовим виробництвом, та членів їхніх сімей. Оскільки
заробітна плата працівників військових галузей у США в середньому на 40 % вища, ніж у
цивільній сфері, крім побоювання втратити роботу внаслідок конверсії (що є переважно
психологічним моментом проблеми), вони побоюються також значного зниження свого
життєвого рівня. Соціальний аспект конверсії пов'язаний також з можливістю опору з боку
ВПК. Політичний аспект конверсії зумовлений тим, що її розв'язання є насамперед
політичною проблемою, яка пов'язана з якісною зміною зовнішньої політики держави. Отже,
конверсія військового виробництва означає, що для її здійснення потрібна допомога уряду.
Проте навіть у країнах Заходу не існує нездоланних соціально-економічних причин для
проведення конверсії. З економічного погляду це зумовлено тим, що в кінцевому підсумку
припинення гонки озброєнь сприятиме розширенню зайнятості, подоланню гострих
диспропорцій у господарстві, послабить дефіцити державного бюджету, інфляційні тенденції,
стимулюватиме використання науки у виробництві тощо. В широкому аспекті конверсія
сприятиме подоланню всіх негативних тенденцій, спричинених мілітаризацією економіки.
Адже величезна вартість військової продукції перебуває в антагоністичній суперечності з її
корисністю, яка може бути значною мірою вирішена у процесі конверсії. Не вимагатиме
значних витрат перекваліфікація робітників та інженерно-технічних працівників, зайнятих у
військовому виробництві. Часткову втрату ними заробітної плати можна компенсувати

162