Page 59 - 4135

ний час у 16 разiв. Тому практично коефiцiєнт запасу вiдносно
нерiвностей (2.36)–(2.38) дорiвнює 0,8–0,9.
Подальше уточнення кроку розбиття можна одержати за
допомогою числового експерименту та аналiзу одержуваних
результатiв.
При конкретних розрахунках для режиму нормальної ро-
боти газопроводу дiаметром 1420 мм зi спiввiдношення
(2.36)–(2.38) одержанi обмеження:

2
  2 10 6  x ,

або для двомiрного випадку

  2 10 /( x 6   2   r  2 ) ,

1
i крiм того,    x .
16
При розбиттi x = 5000 м крок iнтегрування в часi може
дорiвнювати 300 с. Конкретнi розрахунки показують, що при-
йнятi значення х i  застосовуються для оперативного керу-
вання.
Розв’язок рiвнянь, якi описують роботу компресорних
станцiй, досить простий, а тому розглядати алгоритм розраху-
нку вихiдних параметрiв немає потреби. Слiд лише зазначити,
що за основнi невiдомi при розрахунку компресорної станції
зручнiше вибрати функцiї температури T, тиску P i масової
витрати М.

2.3 Вплив профiлю траси газопроводу на характер не-
стаціонарних процесiв

Вивчення перехiдних процесiв у газопроводах з пересі-
ченим профiлем траси проводили шляхом аналiзу чисельних
розв’язкiв математичної моделi газодинамiчних процесiв, якi
описуються системою рiвнянь (2.2)-(2.14).
Дослiджуваний газопровiд – це послiдовне з’єднання
дiльниць траси з рiзними характеристиками профiлю. На
першiй лiнiйнiй дiльницi (j = 1) розмiщений горизонтальний
трубопровiд довжиною L 1 = 20 км i дiаметром d = 1420 + 20

56