Page 52 - 4135
P. 52
де ( 1, 2) – множина загальних для пiдобластей вузлiв μ 1 і
μ 2.
Для решти вузлiв нев’язка записується у виглядi:
2
2
IV IV x IV r IV x r IV x IV r T x ,r ,
/ , 1 2 3 4 5 6 ст
1 1 2
2
2
V
V x V r V x r V x V r T x ,r .
/ , 1 2 3 4 5 6 гр
1 1 2
Тодi для пiдобластей 1 i 2 спiльна постановка задачі
методу найменших квадратiв набуде вигляду
2 2 I 2 II 2
1 1
Ф min . (2.23)
/ , / , ,
1 1 2 2 1 2 1 2
Умова мiнiмуму цього функцiоналу дає систему з 12 ал-
гебраїчних рiвнянь, розв’язком якої є шуканi значення коефі-
I,IV V
цієнтiв m і m , m = 1…6.
Аналогiчно можна записати вираз для функцiонала на
межi стiнка –середовище.
Отже, в описаному алгоритмi для пiдобластей, що
вмiщують межi роздiлу в методi найменших квадратiв при
вiдшуканнi коефiцiєнтiв апроксимуючих полiномiв,
змiнюється тiльки вираз системи алгебраїчних рiвнянь.
Слiд зазначити, що для апроксимацiї одномiрних
функцiй зручно користуватись ортогональними на дискретнiй
множинi полiномами:
L
0 ,t 1 ,t 2 t k t j 0.
t
t 1
Полiноми до другого ступеня включно ортогональнi на
дискретнiй множинi t = 1 ... N i мають такий вигляд:
1 2 1
2
0 1,t 1 t N 1 , 2 t t N 1 t N 1 N . (2.24)
t
2 6
49