Page 50 - 4135
P. 50

dT            IV  1  IV   IV    IV       
                                         ст     ст  2 5      3    4    2 6  r   2  6  ,
                                        d               r                      
                                            , x r
                                         dT              1                     
                                                       V
                                                              V
                                                                  V
                                           гр    гр  2         2 V 6 r   2  6  .
                                                              3
                                                                  4
                                                       5
                                         d              r                     
                                             , x r

                                  Система  (2.22)  розв’язується  методом  iнтегрування  за
                            схемою  Рунге-Кутта.  У  результаті  отримаємо  значення
                            функцiй , М, T, T cт, T гр для всiх вузлiв пiдобластi для моменту
                            часу.
                               10 Вибираємо наступну пiдобласть i переходимо до пункту
                            7 , якщо таких немає – то до пункту 11.
                               11 i = i + 1. Перевiряємо рiвнiсть  і = T, якщо  і < T, то пе-
                            реходимо  до  пункту  6,  в  протилежному  випадку  задача
                            розв’язана  i  визначенi  значення  шуканих  функцiй  на  всьому
                            iнтервалі часу [ 0, T].
                                  У виглядi елементiв вибирались вiдрiзки для одномiрних
                            функцiй i прямокутники – для двомiрних. Причому трикутни-
                            ки вибирались рiвними половинi вiдповiдних прямокутникiв.
                                  Розрахунки  показали,  що  бiльш  зручнi  прямокутнi  об-
                            ластi з 12 вузлами, через вiдносну простоту розбиття всiєї об-
                            ластi визначення функцiй T, T cт, T гр, а також економiю опера-
                            тивної  пам’ятi  ЕОМ.  Таким  чином,  у  реалiзованiй  програмi
                            вiдповiдно  для  одномiрних  i  двомiрних  функцiй  використо-
                            вують пiдoбластi, вигляд яких показаний на рисунок 2.1.
                                  Розглянемо  бiльш  детально  побудову  апроксимуючих
                            полiномiв  у пiдобластях, якi включають  у  себе межi середо-
                            вище – стiнка та стiнка – грунт. Розрахунки показали, що для
                            таких пiдобластей необхiдна побудова бiльш вузьких прямо-
                            кутникiв.  На  рисунку  2.2  наведенi  приклади  таких
                            пiдобластей.
                                  Для  межi  стiнка  –  грунт,  де  задана  гранична  умова
                            рiвностi температур i теплових потокiв, можна записати:

                                                                           2
                                                                                  2
                               T    ,  R   1 IV   IV  x   IV  R   4 IV  x R   IV  x   6 IV  R   T гр  ,
                                                                        5
                                                                           
                                                                    3
                                                                  
                                                                                  3
                                                    
                                                  2
                                         3
                                                         3
                                                           3
                                ст x                                                   x 
                                     V
                                                                2
                               R     V  x   V  R   V  x R   V  x   V  R 2
                                 3   1   2    3  3   4   3  5    6  3

                                                            47
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55