Page 54 - ЛЕКЦІЯ 1

Внутріролеві конфлікти – це суперечливі вимоги, що пред’являються до носіїв

однієї ролі різними соціальними групами.

Але сама по собі соціальна роль не визначає діяльність і поведінку кожного

конкретного її носія в деталях: все залежить від того, наскільки індивід засвоїть,

інтерналізує роль. Акт інтерналізації визначається цілим рядом індивідуальних

психологічних особливостей кожного конкретного носія даної ролі. Тому суспільні

відносини, хоч і є за своєю суттю ролевими, безособовими відносинами, в дійсності,

в своєму конкретному прояві набувають певну особистісну значущість. Кожна

соціальна роль має свій певний стиль виконання даної ролі. Це дає основу для

побудови всередині безособистісних суспільних відносин другого ряду відносин –

міжособистісних. Важлива риса міжособистісних суспільних відносин – емоційна

основа.

6.3 Міжособистісні відносини

Міжособистісні стосунки – це сукупність об’єктивних зв’язків та взаємодій

між особами, які належать до певної групи.

Міжособистісні стосунки охоплюють широке коло явищ, але головним

регулятором сталості, глибини, неповторності міжособистісних стосунків є

привабливість однієї людини для іншої. Тому стан задоволеності – незадоволеності
виступає основним критерієм оцінки таких стосунків. Привабливість складається з

почуттів симпатії та притягання. Якщо симпатія – антипатія – це переживання
задоволення та незадоволення від контактів з іншими людьми, то притягання –

відштовхування – практична складова цих переживань.
Міжособистісна привабливість – непривабливість може набувати характеру

сталих зв’язків між людьми й переходити у взаємну прихильність або

неприхильність.

Існує зв’язок між діловими та міжособистісними стосунками. Незбіг близьких

міжособистісних стосунків та ділової активності очевидні, але не може бути

суспільних відносин у “чистому” вигляді, без особистісного компонента. У будь-

яких взаємодіях завжди присутній компонент привабливості – непривабливості.