Page 52 - ЛЕКЦІЯ 1
P. 52
Кодування інформації – це засіб передачі її від однієї живої істоти до іншої.
Наприклад, інформація може передаватися з допомогою прямих тілесних контактів:
торканням тіл, руками тощо. Інформація може передаватися і сприйматися на
віддалі через органи чуття (спостереження з боку однієї людини за рухами іншої,
або сприйняття їх звуків, сигналів). У людини, крім всіх цих даних від природи
способів передачі інформації є немало таких, які винайдені і удосконалені ним
самим. Це мова і інші знакові системи, письмо в його різноманітних видах і формах
(тексти, схеми, малюнки), технічні засоби запису передачі і збереження інформації
(радіо, магнітне, лазерне та інші форми запису).
В залежності від змісту, цілей і засобів спілкування можна розділити на
декілька видів. За змістом вони поділяються на матеріальні – суб’єкти, які зайняті
індивідуальною діяльністю, обмінюються її продуктами, які в свою чергу служать
засобом задоволення їх актуальних потреб; на кондиційне спілкування – люди
впливають один на одного, і цей вплив розрахований на те, щоб привести один
одного в певний фізичний або психічний стан. Наприклад, підняти настрій, або
навпаки, зіпсувати його. Є ще мотиваційне спілкування – це передача один одному
певних спонукань, установок. Наприклад, коли одна людина бажає добитися того,
щоб в іншої виникло деяке прагнення, актуалізувалася деяка потреба.
Ілюстрацією когнітивного спілкування може бути спілкування зв’язане з
різними видами пізнавальної або учбової діяльності.
За цілями спілкування ділиться на біологічне та соціальне. Біологічне – це
спілкування необхідне для підтримання, збереження і розвитку організму, воно
зв’язане із задоволенням основних органічних потреб. Соціальне – розширення і
зміцнення міжособистісних контактів.
Важливими видами спілкування є вербальне і невербальне. Невербальне – це
спілкування за допомогою міміки, жестів і пантоміми. Це тактильні, зорові, слухові
тощо. Вербальне спілкування властиве лише людині і необхідною його умовою є
мова.
6.2 Теорії соціальних ролей