Page 50 - ЛЕКЦІЯ 1

виступають як вербальна заміна сприйнятого матеріалу, а є результатом його

осмислення, тобто якщо слово не назва, а поняття, що містить в собі зв’язану з

предметом суттєву думку, то таке запам’ятовування є найбільш продуктивним.

Якщо предметом запам’ятовування є текст, то наявність раніш продуманих і

чітко сформульованих до них питань, відповіді на які можуть бути знайдені в

процесі читання тексту, сприяє його кращому запам’ятовуванню. В цьому випадку

текст в пам’яті зберігається довше і точніше відтворюється, ніж тоді, коли питання

до нього ставляться вже після його прочитання.

Чим більше розумових зусиль ми застосовуємо до того, щоб організувати

інформацію, надати їй цілісну, осмислену структуру, тим легше вона потім

пригадується.

На пригадування матеріалу впливають і зв’язані з ним емоції, причому в

залежності від специфіки асоціативних з пам’яттю емоційних переживань цей вплив

може проявлятися по-різному. Про ситуації, що залишили в нашій пам’яті

емоційний слід, ми думаємо більш, чим про емоційно нейтральні події. Зв’язані з

ними враження ми краще організовуємо в своїй пам’яті, більш і частіше

співвідносимо з іншими. Позитивні емоції, як правило, сприяють пригадуванню, а

негативні – перешкоджають.

Для кращого запам’ятовування матеріалу рекомендується повторити його
незадовго до сну. В цьому випадку запам’ятовування краще відляжеться в пам’яті,

оскільки не буде змішуватися з іншими враженнями.

Література
1. Аткисон Р. Человеческая память и процесс обучения. М., 1980.

2. Лурия А.Р. Внимание и память. М., 1975.

3. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогія. К., 1995.

4. Основи психології. К., 1995.

5. Психологія. К., 1999.