Page 45 - ЛЕКЦІЯ 1

зусиль, переборення труднощів і називається пригадуванням. При цьому людина

вирішує іноді досить складні мнемічні задачі, аналізує умови, обдумує логічні

зв’язки, залучає все відоме, виявляє активність і наполегливість. Як один з

різновидів відтворення виділяють спогади – локалізовані в часі й просторі

згадування людини про своє минуле життя, переважно в яскравій образно-логічній

формі.

З віком спогади багаторазово переживаються, стають складовою частиною

духовного життя, джерелом мудрості.

5.2 Види і форми пам’яті

Відрізняють два види пам’яті: генетичну (спадкову) і прижиттєву. Спадкова

пам’ять зберігає інформацію, яка визначає анатомічну і фізіологічну будову

організму. Вона менш залежить від умов життєдіяльності організму в порівнянні з

прижиттєво нагромаджуваною довготривалою пам’яттю. Інформація в спадковій

пам’яті зберігається в молекулах ДНК. При цьому кожна клітина організму містить

всю спадкову інформацію. Як носій спадкової інформації ДНК має ряд

особливостей. Вона стійка до пошкоджуючих факторів, здатна до виправлення

деяких своїх пошкоджень, що стабілізує її інформацію. Ці особливості забезпечують

надійність спадкової інформації.

Прижиттєва пам’ять – це сховище інформації отриманої з моменту

народження до смерті. Вона суттєво більш залежить від зовнішніх умов.

Виділяють такі види прижиттєвої пам’яті: рухову, образну, емоційну і

словесно-логічну.

Рухова пам’ять виявляється досить рано. Це перш за все пам’ять на позу,

положення тіла. Рухова пам’ять лежить в основі професійних і спортивних навиків,

танцювальних фігур і різних автоматичних навиків.

Образна пам’ять – запам’ятовування, збереження і відтворення образів раніше

сприйнятих предметів і явищ дійсності. Відрізняють підвиди образної пам’яті –

зорову, слухову, смакову, нюхову тощо. Найбільш розвинута зорова і слухова, а

розвиток інших зв’язаний переважно з різними видами професійної діяльності.