Page 44 - ЛЕКЦІЯ 1
P. 44

зв’язки,  уточнюються,  диференціюються,  узагальнюються  і  перекодовуються.  З

            іншого  –  матеріали  пам’яті  забуваються,  стають  непридатними  для  практичного

            використання.  Досвід  у  свідомості  успішно  зберігається,  якщо  він поновлюється  і

            збагачується, інакше дані досвіду втрачають сенс, притуплюються і зникають, коли

            боротьба цих двох процесів відбувається не на користь збереженню.

                   Забуваються всі здобутки досвіду, і з тим більшою інтенсивністю, чим менше

            вони залучені в роботу.

                   Процес  забування  проходить  нерівномірно:  спочатку  швидко,  потім

            повільніше.  На  протязі  перших  5  днів  після  запам’ятовування  забування  йде

            швидше,  чим  в  наступні  5  днів.  Дослідження  процесу  забування  виявили  одну

            цікаву особливість: найбільш повне і точне відтворення складного матеріалу буває

            не  зразу  після  запам’ятовування,  а  через  2  –  3  дні.  Таке  покращене  відтворення

            називається  ремінісценцією.  Її  прояв  обумовлений  зняттям  процесу  гальмування,

            викликаного втомлюваністю нервових клітин в процесі запам’ятовування.

                   Відтворення  –  процес  відновлення  збереженого  матеріалу  пам’яті  для

            використання в діяльності та спілкуванні – полягає у пожвавленні або повторному

            збудженні  раніше  утворених  у  мозку  нервових  зв’язків.  Розрізняють  два  види

            відтворення: впізнавання і згадування.


                   Впізнавання – це відтворення якого-небудь об’єкта в умовах повторного його
            сприйняття.  Побачивши  людину  вдруге,  ми  можемо  пригадати,  що  вже  десь  її


            бачили,  а  потім  пригадати  й  характерні  риси  її  поведінки.  Проте  не  завжди
            впізнавання  повне  і  достатньо  визначене.  Часто  ми  переживаємо  відчуття,  що


            бачимо когось знайомого, але не можемо ототожнити його з певною людиною. Або
            впізнали саму людину, Але не згадуємо всіх обставин, пов’язаних з нею.


                   Згадування – відтворення попереднього досвіду відповідно до змісту й завдань

            діяльності.  Воно  буває  мимовільним  (наприклад,  ненавмисне  згадування)  або

            довільним,  коли  ставиться  репродуктивне  завдання,  робиться  вольове  зусилля,

            організовуються  спеціальні  мнемічні  дії.  Якщо  матеріал  добре  запам’ятований  і

            міцно  закріплений,  то  згадування  проходить  легко.  Однак  часом  нам  не  вдається

            згадати  щось  потрібне  одразу.  Таке  згадування  вимагає  напруження  розумових
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49