Page 28 - ЛЕКЦІЯ 1

Існують різні ступені стресу. Учені розрізняють три таких ступені: 1)слабкий;
2) середній; 3) сильний. Слабкий ступінь стресу вказує практично на його
відсутність. Психічний стан при цьому майже не міняється, фізичних та
фізіологічних змін не відзначається.
При середньому ступені картина суттєво змінюється. Відбуваються відчутні

зрушення в психічному стані, характер цих змін приємний, позитивний.

Спостерігається загальна мобілізація психічної діяльності, часто не притаманна

людині у звичайних обставинах: зібраність, організованість, підвищена розумова

працездатність.

Що стосується сильного або надмірного стресу, то тут картина зворотна.

Людина у такому стані демонструє порушення та розлад основних фізичних,

фізіологічних і психічних функцій. Погіршується свідомий контроль за виконанням

діяльності, трапляються труднощі у зосередженні, запам’ятовуванні, мисленні.

Різноманіття способів подолання стресу можна умістити в чотири великі

категорії:

1) активна взаємодія зі стресором або вплив на саму проблему;

2) зміна погляду на проблему, зміна ставлення до неї;

3) приймання проблеми і зменшення фізичного ефекту від породжуваного нею

стресу;

4) комплексні способи, що поєднують в собі перелічені вище групи.

Емоції, якими б різними вони не були, невіддільні від особистості.
Емоції людини перш за все зв’язані із її проблемами. Вони відображають стан,

процес і результат задоволення потреби.
Люди як особистості в емоційному плані відрізняються один від одного за

багатьма параметрами: емоційною збудливістю, тривалістю емоційних переживань,

домінуванню позитивних або негативних емоцій. Другою суттєвою рисою,

зв’язаною з особистісним аспектом емоцій, полягає в тому, що сама система і

динаміка типових емоцій характеризує людину як особистість. Особливе значення

для такої характеристики мають почуття, типові для людини, наприклад почуття –

совісті, любові.