Page 27 - ЛЕКЦІЯ 1

як покращення уваги, в підвищенні зацікавленості людини в досягненні поставленої

мети тощо.

Стрес в перекладі з англійської – це напруга. Під стресом відомий канадський

вчений Г.Сельє, засновник теорії стресу, розумів систему реакцій організму у

відповідь на будь-яку вимогу до нього, яка спрямована на створення адаптації чи

пристосування організму до труднощів.

Стресорами можуть бути і фізичні подразники і психічні, як реально діючі, так

і ймовірні. Психічними стресорами є необхідність прийняття особливо

відповідальних рішень, швидкої перебудови при різкій переміні стратегії поведінки,

конфлікти.

Стреси є складовою частиною життя кожної людини, і його не можна

уникнути так же, як їжі і води. Стрес, на думку автора теорії стресу Сельє, створює

“смак до життя”. Але стресові впливи не повинні перевищувати пристосовницькі

можливості людини.

Коли людина попадає у стресову ситуацію і намагається адаптуватися до

впливу стресу, цей процес, згідно з Г.Сельє, проходить три фази:

1. Фаза тривоги. Організм мобілізується для зустрічі із загрозою. Відбуваються

біологічні реакції, які обумовлюють боротьбу або втечу.

2. Фаза опору. Організм намагається опиратися загрозі або справлятися з нею,
якщо загроза продовжує діяти і її не можна уникнути. Фізіологічні реакції

перевищують норму, і це робить тіло вразливішим для інших стресорів.
Наприклад, коли ви захворіли, то гостріше реагуєте на неприємності. Врешті-

решт тіло адаптується до стресу і повертається до нормального стану.
3. Якщо дія стресу продовжується і людина не спроможна адаптуватися, це може

виснажити ресурси тіла. Фаза виснаження, вразливість до втоми, фізичні

проблеми призводять до хвороб і навіть до загибелі організму.

Чи завжди будь-які стреси шкідливі ? Адже недаремне існує погляд, який

вбачає в стресах корисне явище, що активізує, загартовує людину, а не лише

виснажує її.