Page 38 - 39
P. 38

улоговини  так  само  як  для  нахиленої    площини    ознаки
                  будуть  дiлитись  на  чотири  групи:  двi  групи  ухилiв
                  близьких  до  нуля,  тобто  незначної  величини  (вони
                  розташовані за лiнiєю тальвега) i двi  групи позитивних
                  схилiв. Подiбний вектор ознак буде i для хребта, тiльки
                  на  вiдмiну  вiд  улоговини  крутизни  схилiв  матимуть
                  позитивний знак.
                     Таким  чином  може  бути  описана  форма  будь-якої
                  дiлянки  рельєфу.  Слiд  вiдзначити,  що  деякi  форми
                  рельєфу можуть  бути  складними,  наприклад, сiдловина.
                  Якщо  центральна  точка  скануючого  вiкна  взята  в
                  характернiй  центральнiй  точцi  сiдловини,  то  її  образ
                  можна  представити  вектором,  в  якому  буде  чотири  групи
                  ознак. При цьому ознаки чергуватимуться  на позитивнi i
                  негативнi в приблизно однаковiй кiлькостi.
                     Кiлькiсть  ознак,  які  представляють  образ  об’єкта,
                  можна    збiльшити,  по-перше,  за  рахунок  зменшення  кута
                  мiж сусiднiми радiус-векторами, і, по-друге, взяттям на
                  одному  радiус-векторi  декiлькох  точок.  Крiм  цього,  як
                  вже  було  сказано,  ознаками  можуть  бути  взятi  й  iншi
                  кутовi  та лiнiйнi величини, що характеризують рельєф.




                           4.4.       Розпiзнавання             образiв          дiлянок             земної
                         поверхнi

                     Класом           будемо        вважати          дiлянки         рельєфу         земної
                  поверхнi,  що  володiють  рядом  спiльних  властивостей,  а
                  образом  будемо    вважати    опис  будь-якої  дiлянки
                  рельєфу,  як  представника  вiдповiдного  класу  образiв.
                  Система          автоматичного              розпiзнавання              показана           на
                  рис.4.2.    Спрощено  вона  може  бути  представлена  з  двох
                  основних  пiдсистем:  датчика  i  класифiкатора.  Датчик
                  представляє  собою  пiдсистему,  що  перетворює  фiзичнi
                  характеристики об’єкта, який пiдлягає розпiзнаванню,  в
                  набiр  ознак  у виглядi вектора

                            x=(x 1,x 2,...x n)’.                     (4.4)

                  Штрих  означає  транспонування.  Питання  вибору  ознак  для
                  ділянок рельєфу поверхні було розглянуто в попередньому
                  пiдроздiлi.  Класифiкатор  є  пристроєм  чи  програмою,  яка
                  вiдносить кожен образ чи набiр ознак, які поступають на
                  його  вхiд,  до  одного  з  класiв.  Структура  даних,  що
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43