Page 18 - 346_

Найвиразніше це відчувається у потягу до краси,
довершеності і гармонії.
Як суспільна характеристика особи естетичного почуття
накладається переживанням людини. Воно не тільки
забезпечує гармонізацію через діяльність, а й збагачує і
робить багатоманітнішим внутрішній світ людини, її духовні
устремління. Безсумнівно, що вплив на розвиток естетичного
почуття здійснює мистецтво. Воно розвиває найбільш
викристалізовані форми людського споглядання, на якому
виникає особлива художня творчість, інтуїція, фантазія. З
допомогою мистецтва розвиваємо і збагачуємо особливий
індивідуальний досвід світосприйняття, розширюємо вміння
досягти внутрішній світ іншої людини.
Таким чином, естетичні почуття є основою естетичної
свідомості.

2.3 Естетичний смак.
Теоретичний інтерес до проблеми естетичного смаку
формується у 18 ст. це було, з одного боку, пов’язане з
розвитком нових течій мистецтва 15 – початок 17 ст., що
ламало старі канони і породжувало потребу в універсальних
критеріях їх оцінки. З іншого боку, розвиток індивідуальності,
започаткований епохою Відродження, порушував питання про
можливість суб’єктивної, самостійної оцінки художнього
твору, яка ґрунтується на почутті естетичного задоволення
або смаку. Поступово почали поширюватись перші уявлення
про естетичний смак і суміжні поняття, що допомагає
збагнути його природу: смак поділяється на норму, оцінку,
міру.
Витоки проблеми естетичного смаку можна знайти в
традиціях французької естетики, представниками якої були
Ш.Монтеск’є, Вольтер. Виховані на принципах естетики
класицизму, вони розглядали смак з позиції раціоналізму,
певної нормативності. Зазначимо, що проблеми
співвідношення, смаку і норми до цього часу є предметом
теоретичних дискусій. Англійський філософ Антоні
Шефтсбері виводив смак з людських відчуттів, а потім
повністю „переводив” цю проблему у сферу морально-
естетичних відносин.
16