Page 46 - 34

В той же час з прямокутного трикутника    Z (рис. 3.8) за правилом

Непера знаходимо, що

   A sin . z (3.45)
a
Співставляючи (3.45) з першим рівнянням (3.43) встановлюємо, що
  15 cos cos q (3.46)
a
Порівнюючи (3.46) з другим рівнянням (3.44) знаходимо:

  15 cos  . (3.47)
n
Отже, в формулах (3.41) і (3.43) множник 15 cos  характеризує швидкість

руху зірки по своїй добовій паралелі. Якщо світило має схилення  0 (розмі-

щене в площині екватора), то його швидкість  n  1 5 за 1 секунду часу буде

максимальним cos  . 1 При збільшенні схилення, тобто наближенні світила

до полюсів світу, швидкість руху зірок по добовій паралелі зменшується і на

полюсах  90   дорівнює 0, і тоді світило не має добового руху. На основі
(3.44) встановлюємо таку залежність і між швидкостями руху зірки

2
2
2
         2 sin 2 . z (3.48)
z
n
z
a
A
Величини  і  часто використовують в геодезичній астрономії при
A
z
складанні робочих ефемерид зірок, а також при математичній обробці деяких
спостережень.
Отримаємо тепер формули для обчислення прискорень a і a в зміні го-
z
A
ризонтальних координат.
Прискорення a в зміні зенітної відстані отримаємо шляхом диференцію-
z
вання швидкості  (формула 3.41) за величиною годинного кута визначаємо
z
d z dA
a   cos cos A .
z
dt dt
Або a  cos cos A A . (3.49)
z

Підставимо в (3.49) вирази для  з формул (3.43). Отримуємо вираз для
A
a z .

cos cos q
a  cos cos A
z
sin z
і a  cos cos A sin  cos cos A ctg . z (3.50)
z

45