Page 17 - 2589
P. 17

Слід  розуміти,  що  принцип  об'ємності  є  нетривіальне
               допущення про відношення належності. Доведення рівності двох
               множин  A  і  B  складається  з  двох  етапів:  на  першому  етапі

                                                                  B
               доводиться,  що  якщо,  x   то  x ;  на  другому  –    що  якщо
                                                     A
                                 A
                x  B , то x , або формалізовано
                                A   B      x x   A    x   B  x    B     x   A .      (2.1)


                     Та  (однозначно  визначена)  множина,  елементами  якої  є
               предмети  x ,     x ,    x ,  , позначається
                               1   2       n
                                                 {x  , x  , , x  }, або  x }{  n  .                (2.2)
                                                    1  2       n            i  i 1
               Зокрема,  {x –  так  звана  одинична  множина –  є  одноелементна
                               }
               множина, єдиним елементом якої є x .

                     З  інтуїтивного  принципу  об’ємності  зокрема  випливає,  що
               порядок  елементів  у  описі  може  бути  будь  яким,  наприклад,
               {x  , x  , x  } {x  , x  , x  }, і елементи що повторюються можуть бути
                  1   2   3       3   1  2
               видалені наприклад, {x           , x  , x  , x  , x  , x  , x  } {x  , x  , x  }.
                                               1  1   1   2   2   3   3       1   2   3
                     Якщо  необхідно  підкреслити,  що  елементами  деякої
               множини є множини, то говорять про завдання системи множин:
                                                         {A   ,A  ,  , A  }.                     (2.3)
                                                               1  2        n
                     Множини бувають скінченними та нескінченними. Множини
               називають  скінченними,  якщо  число  їх  елементів  скінченне,

               тобто  існує  натуральне  число  n,  яке  є  числом  елементів
               множини.  Множини  називають  нескінченними,  якщо  вони
               містять нескінченне число елементів.

                     Існує  три  способи  завдання  множини:  перерахування,  опис,
               породжуючи процедури.
                     Перерахування.  Вказаний  вище  (2.2)  і  (2.3)  тут  для
               позначення  множини  служить  пара  фігурних  дужок  {                                 },

               усередині яких перераховуються елементи множини.
                     Опис  (Інтуїтивний  принцип  абстракції).  Елементи

               множини  визначаються                   за    заданим         законом        (правилу).
               Наприклад,  A         {x  |  твкрдження      про  x },  яке  читається  як:  "А  є
               множина таких елементів х, для яких (твердження про х) вірно".

               Інакше можна записати так:  A                {x     ( P |  x )}, яке читається як "А є
               множина таких елементів х, які мають властивість Р".

                     Породжуюча  процедура.  Спосіб  отримання  елементів
               множини  із  вже  отриманих  елементів.  Наприклад,  множина  А
               усіх цілих чисел, що є степенями числа 2 може бути представлена

               процедурою заданою правилами, які називаються рекурсивними


                                                              17
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22