Page 28 - 2579

В загальному випадку u , v , h і y є
i l r j
елементами підмножин, що не перетинаються, і
можуть бути як стохастичними, так і
детермінованими величинами.
При моделюванні системи S вхідні дії, дії
зовнішнього середовища і внутрішні параметри
системи є незалежними (екзогенними) величинами,
які відповідно можна подати у векторній формі
T
T
u   ,u 1 u 2 ,..., u m ; v   ,v 1 v 2 ,..., v k ;
T
h   ,h h ,..., h :
1 2 s
Вихідні характеристики (величини) системи
(2.4) є залежними (ендогенними) змінними і також
можуть бути подані у векторній формі
T
y   ,y  y  ,..., y q .
Процес функціонування системи в
загальному випадку характеризується оператором
F , який перетворює вхідні величини у вихідні, у
t
відповідності із співвідношенням
  Fty   v,u  t , h , . (2.5)
t
Залежність (2.5) називається законом
функціювання системи S і позначається символом
F . В загальному випадку закон функціювання
t
системи може бути поданий у вигляді функції,
функціоналу, логічних умов в алгоритмічній і
табличній форах або у вигляді словесного правила
відповідності.
Іншим важливим поняттям, яке необхідне для
опису системи S є алгоритм функціювання A , під
s
яким розуміють метод отримання вихідних
характеристик системи y з врахуванням вхідних
j
дій, дій зовнішнього середовища і власних
22