Page 171 - 256_
P. 171

асимптотично  стійкою.  Однак  це  задовільняє  УУГ  якщо  ми
                            візьмемо  іншу  керуючу  змінну,  скажімо  w(t)  таку,  що
                             w  ) (t     2 . 0 y  ) (t   u (t ). Після зміни власного значення, ця система
                            робиться еквівалентною наступній
                               x 1   ) (t     0  1  0  0   x 1   ) (t     0 
                                                                 
                                                                 ) (t
                                 ) (t
                             d   x 2      . 31 691   . 21 277   . 0 177  . 1   053 x 2      . 17 73   t u   ) ( w  ) (t
                                                              
                                                            
                                                             
                             dt  x   3  ) (t     0  0  0  1   x   3  ) (t     0 
                                                                 
                                                            
                               x    4  ) (t      . 22 486  . 0 177  . 0 071   . 0  421 x    4  ) (t      . 7 092 
                             y  ) (t  16x   . 0  05x   3 . 0 x 4 ,
                                           3
                                    1
                             w  ) (t     2 . 0 y  ) (t   f  [x 1 (t ), x 2 (t ),x 3 (t ),x 4 (t )]
                                w (t )
                             0      k    , 2 . 0        y    , 0      t    0
                                y (t )
                                   Лінійна  частина має передавальну функцію  “від w  до
                            y”.  Умови  (5.1)-(5.3)  теореми  1  виконалися.  Частотна  умова
                            (5.4)  погоджується.  Отже,  дана  система  є  стійкою  для
                            k>2.2631.
                                   Таким  чином  теорема  1  дає  достатні  умови  стійкості.
                            Це  може  бути  безпосередньо  використано  для  аналізу
                            стійкості  найбільш  простих,  тобто  “один  вхід  –  один  вихід”
                            регуляторів, таких як П-НР, Д-НР або І-НР.  Однак  кращий
                            результат може бути одержаний в такому випадку тоді, коли
                            застосований  класичний  критерій  Попова.  Не  є  проблемою
                            використання  цього  критерію  у  випадку  П-НР  або  Д-НР
                            регуляторів.  Для  І-НР  треба  зробити  деяке  перетворення
                            початкової системи, як зроблено в цьому розділі (константа  
                            має бути більшою нуля).
                                   Хоч  в  нашому  прикладі  установка  була  описана
                            диференційними рівняннями, одержаний результат може бути
                            використаний  для  найбільш  загальних,  тобто  деяких
                            нескінченновимірних систем .
                                   Теорема 1 для      0  дає деяку частотну залежність, але
                            результат  в  цьому  розділі  є  більш  загальний.  Потрібно, щоб
                            передавальна функція установки не мала нуля при s=0, і крім
                            того  € g  (s )  не повинна бути асимптотично стійкою.
                                   0

                                                           29
   166   167   168   169   170   171   172   173   174   175   176