Page 20 - 208_

X3:=R;
F1:= Funct(X1); {обчислення значень функції в точках Х1}
F2:= Funct(X2); {та Х2}
repeat

if F2<F1 then
begin
I:=X3-X1; {довжина інтервала}

X0:=X1; {нова крайня точка інтервала}
X1:=X2; {точка всередині інтервала}
X2:=X0+T2*I; {нова точка всередині інтервала}
F1:=F2;

F2:= Funct(X2); {значення функції в новій точці}
end

else begin
I:=X2-X0; {довжина інтервала}
X3:=X2; {нова крайня точка інтервала}
X2:=X1; {точка всередині інтервала}

X1:=X0+T1*I; {нова точка всередині інтервала}
F2:=F1;
F1:=Funct(X1); {значення функції в новій точці}

end;
until I<Eps; {закінчуєм, коли інтервал став меншим Eps }
X:=X1; {координата точки мінімума}
Y:=F1; {значення функції в точці мінімума}

end;

Запитання для самоконтролю

1. Що таке мінімум функції і як він знаходиться математично?
2. У яких випадках використовуються чисельні методи
знаходження мінімума функції?

3. У чому полягає суть чисельних методів знаходження
мінімума функції однієї змінної?
4. Що спільного і в чому різниця між методом Фібоначчі та

методом “золотого перетину”?
5. Опишіть алгоритм знаходження мінімума функції однієї
змінної методом “золотого перетину”.

20